|
|
|
|
Главная  Законодательная база ПРАВИЛА ЗАБУДОВИ. І етап |
|
ПРАВИЛА ЗАБУДОВИ. І етап
|
|
|
|
There are no translations available
МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТА БУДІВНИЦТВА УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРОЕКТУВАННЯ МІСТ
“ДІПРОМІСТО”
ДНІПРОПЕТРОВСЬК
ПРАВИЛА ЗАБУДОВИ. І етап
Пояснювальна записка
Замовник: Головне архітектурно-планувальне управління
Дніпропетровської міської ради
Договір: № 573-11-2007 від 13.08.2007 р.
Київ – 2008
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА
РОЗДІЛ 1. РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБУДОВИ НА ТЕРИТОРІЇ МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
ГЛАВА 1 Загальні положення Правил забудови м. Дніпропетровська
1.1. Мета, завдання.
1.2. Терміни.
1.3. Структура та зміст Правил.
1.4. Порядок внесення змін та доповнень до Правил, контроль за їх виконанням, відповідальність за їх порушення
ГЛАВА 2. Режим забудови та використання території міста
2.1. Загальні вимоги до забудови та благоустрою міста.
2.2. План зонування території міста. Дозволені (переважні та допустимі) види забудови та використання земельних ділянок в межах зон.
2.3. Єдині умови і обмеження забудови та використання земельних ділянок.
ГЛАВА 3. Порядок вирішення питань забудови території.
3.1. Земельні відносини під час забудови територій та будівництва об'єктів.
3.2. Передпроектні роботи.
3.3. Порядок проведення топографо-геодезичних та інженерно-геологічних робіт, вишукувальних робіт.
3.4. Порядок отримання вихідних даних на проектування;
3.5. Порядок розроблення, погодження, експертизи та затвердження проектної документації.
3.6. Основні вимоги щодо отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
3.7. Основні вимоги щодо прийняття об’єктів містобудування в експлуатацію. Контроль за виконанням будівельних робіт.
3.8. Основні вимоги щодо розміщення зовнішньої реклами.
3.9. Містобудівний кадастр.
3.10. Розміщення вуличних меблів.
РОЗДІЛ ІІ ПЛАН ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ МІСТА
Глава 1 Характеристика функціонально-планувальних зон міста
1.1. Функціональна класифікація територій, типи територіальних зон
1.2. Списки видів переважного використання територій (земельних ділянок) в різних функціонально-планувальних зонах.
РОЗДІЛ ІІІ КАРТОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ. ПЛАН ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ МІСТА. ПЛАНУВАЛЬНІ ОБМЕЖЕННЯ, ЯКІ ДІЮТЬ НА ТЕРИТОРІЇ МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
ГЛАВА 1. Опис картографічних матеріалів
1.1. План зонування території міста.
1.2. Схема планувальних обмежень.
ГЛАВА 2. Планувальні обмеження, які діють на території міста Дніпропетровська.
2.1. Загальні вимоги до територій, які потрапляють в зону впливу інженерно-транспортних комунікацій та санітарно-захисні зони.
2.2. Зони санітарної охорони водозабору.
2.3. Зони санітарної охорони водопровідних насосних станцій ІІІ підйому та магістральних водогонів.
2.4. Ділянки з несприятливими інженерно-геологічними умовами (рельєф, стан ґрунтів, ділянки, що потребують інженерної підготовки для їх забудови).
2.5. Землі, які потрапляють до водоохоронних зон водосховища.
2.6. Території, що потрапляють в охоронні зони пам’яток археології та архітектури.
ПЕРЕДМОВА
Дана робота є першим етапом розробки правил забудови й використання території міста Дніпропетровська і виконана у відповідності з генеральним планом міста.
Цілями даної роботи є:
- забезпечення містобудівної діяльності в місті Дніпропетровську комплексним пакетом нормативно-правової документації, що відповідає стадії розробки генерального плану;
- створення єдиної, цілісної основи для подальшої поетапної розробки місцевих правил для кожного адміністративного району в обсязі, що відповідає вимогам законодавства.
На даному етапі розробки виконуються:
- загальні положення Правил;
- регулювання забудови та землекористування на основі плану зонування;
- зонування території міста;
- планувальні обмеження.
На наступних етапах розробки Правил необхідно:
- виконати для кожного району міста план зонування території з визначенням для кожної зони гранично - припустимої поверховості, щільності забудови; мінімальних відступів від червоних ліній, ліній регулювання забудови, від меж земельних ділянок, вимог до впорядкування доріг і під’їздів до будівель, місць паркування транспорту; вимог щодо експлуатації інженерно-транспортної інфраструктури; вимог з озеленення й благоустрою; вимог щодо утримання будівель і споруд; перелік обмежень;
- розробити Правила регулювання заходів щодо інженерної підготовки території, систем водопостачання, водовідведення й енергопостачання.
- розробити Положення про порядок встановлення і закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду і передачу їх у спільну власність, користування (в т.ч. на умовах оренди) об’єднань власників багатоквартирних житлових будинків;
- розробити Порядок розмежування земель державної і комунальної власності;
- розробити схему розвитку громадських центрів;
- розробити схему загальноміських центрів.
Правила забудови міста Дніпропетровськ виконані у масштабі 1:10000 (на топографічній основі масштабу 1:2000).
Невід’ємною частиною даних правил є прийняті та затверджені рішеннями міської ради порядок оформлення документації на забудову території в межах земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні (в т.ч. на умовах оренди), порядок оформлення дозвільної документації на реконструкцію нежитлових (нежилих) приміщень, будівель та споруд, порядок забудови території жилими будинками, господарськими будівлями і спорудами (присадибна ділянки), реконструкція існуючих садових будинків, тощо.
РОЗДІЛ 1 Регулювання забудови на території міста Дніпропетровська
Глава 1 Загальні положення Правил забудови м. Дніпропетровська
1.1. Мета, завдання
1.1.1. Правила забудови м. Дніпропетровська (далі - Правила) - це нормативно-правовий акт, яким встановлюється порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих умов і обмежень забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування.
Основними завданнями Правил є встановлення:
- порядку планування, забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок;
- основних вимог та обмежень щодо забудови та іншого використання територій;
- порядку отримання дозволу на проектування і будівництво об'єктів містобудування, вихідних даних на їх проектування;
- порядку розроблення, погодження, експертизи і затвердження проектної документації;
- основних вимог щодо виконання будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; проектування та будівництва приватних житлових будинків садибного типу, лінійних споруд; реконструкції та капітального ремонту об'єктів, перепланування жилих квартир та нежилих приміщень; розміщення тимчасових споруд для обслуговування населення; розміщення тимчасових споруд для об'єктів зовнішньої реклами; вирішення інших питань містобудівної діяльності відповідно до законодавства.
Встановлення режиму забудови та іншого використання земель, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до часу вилучення (викупу), надання цих ділянок для здійснення запланованої містобудівної діяльності в установленому законодавством порядку.
1.1.2. Головною метою запровадження Правил є забезпечення ефективної реалізації Генерального плану м. Дніпропетровська, раціонального використання території, створення повноцінного та безпечного для здоров'я середовища, вирішення архітектурно-містобудівних завдань з комплексної забудови міста Дніпропетровська, стимулювання інвестиційної діяльності фізичних та юридичних осіб, урахування законних державних, громадських та приватних інтересів під час проведення містобудівної діяльності.
1.1.3. Правила розроблено згідно з Конституцією України, Цивільним, Господарським, Земельним та Водним кодексами України, законами України "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про планування та забудову територій", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про охорону культурної спадщини", „Про охорону археологічної спадщини”, "Про інвестиційну діяльність", "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", іншими законами України, актами Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, відповідними нормативно-правовими актами Дніпропетровської міської ради та її виконавчого органу.
1.1.4. Правила забудови Дніпропетровська прийняті Дніпропетровською міською радою в межах наданих їй повноважень і є обов'язковими для виконання всіма розташованими на території міста Дніпропетровська органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на території міста Дніпропетровська при здійсненні ними містобудівної діяльності.
1.1.5. Особи, які порушують вимоги Правил, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
1.2. Терміни
автостоянка - спеціально обладнане місце для стоянки автотранспорту, позначене дорожніми знаками згідно з Правилами дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306, має тверде покриття, може мати огорожу, в тому числі тимчасову;
архітектурне рішення - авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду, інтер'єрів об'єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований у будь-якій формі;
будова - сукупність будівель і споруд (об'єктів) основного і допоміжного виробничого або цивільного призначення, будівництво яких здійснюється, як правило, за єдиною проектно-кошторисною документацією зі зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, на яку в установленому порядку затверджується титул будови;
будівля — земельне поліпшення, в якому розташоване приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо.
вбудоване приміщення — приміщення, що є частиною внутрішнього об’єму будівлі;
вбудовано-прибудоване приміщення — приміщення, частина внутрішнього об’єму яких є частиною внутрішнього об’єму основної будівлі, а інша частина — прибудованою;
власник земельної ділянки - особа, в установленому законодавством порядку отримала державний акт на право власності та має право володіти, користуватись і розпоряджатись нею відповідно до її цільового призначення із дотриманням обов'язків і набуттям прав, встановлених законодавством з метою господарювання на ній;
вуличні меблі – малі архітектурні форми, які використовуються як елементи благоустрою території міста. До вуличних меблів відносяться: павільйони очікування транспорту, афішні тумби, інформаційні стенди, багатофункціональні платіжні термінали, автомати питноі води, декоративні скульптури, садові дивани та лавки, урни, декоративні світильники та елементи освітлення, декоративні фонтани, декоративні огорожі, нестаціонарні туалети, квіткові вазони.
користувач або орендар земельної ділянки - особа, яка в установленому законодавством порядку отримала державний акт на право постійного користування або договір оренди земельної ділянки та має право володіти і користуватись нею відповідно до її цільового призначення із дотриманням обов'язків і набуттям прав, встановлених законодавством з метою господарювання на ній;
генеральний план розміщення об'єкта містобудування (тимчасової споруди) - графічне зображення, що виконується на топографо-геодезичних матеріалах і відображає відповідно до вимог державних будівельних норм місцезнаходження і межі земельної ділянки, усі запроектовані та існуючі, що зберігаються чи реконструюються, будівлі і споруди, проїзди, пішохідні доріжки, майданчики різного призначення, зелені насадження з визначенням переліку усіх об'єктів, зображених на кресленні;
горище - простір між перекриттям останнього поверху і покрівлею будівлі;
громадське обговорення - процедура, спрямована на врахування законних інтересів фізичних та юридичних осіб, територіальних громад та держави при плануванні і забудові територій;
громадські слухання - форма громадського обговорення проекту містобудівної документації, місцевих правил забудови;
державний акт на право власності або постійного користування земельною ділянкою - документ, що посвідчує право власності або постійного користування земельною ділянкою юридичною чи фізичною особою, наданий в установленому порядку та оформлений за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України;
детальний план території - містобудівна документація, що визначає зонування територій, розташування червоних ліній, інших ліній регулювання забудови, зон, у яких встановлюються планувальні обмеження, розміщення та функціональне призначення об'єктів містобудування, види забудови для окремих районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої забудови міста;
договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд;
дозвіл на виконання підготовчих робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання робіт до будівництва об'єкта: підготовка земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки під забудову, спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, підведення тимчасових інженерних мереж, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів;
експертиза містобудівної документації - діяльність фахівців-експертів, які мають відповідні кваліфікаційні сертифікати і за дорученням замовника (забудовника) надають висновки щодо відповідності проектних рішень вимогам законодавства, державним нормам, стандартам, будівельним нормам і правилам та які несуть відповідальність за достовірність наданих висновків;
жиле (житлове) приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу (будинку), що відноситься до житлового фонду і є складовою квартири як самостійного об'єкта цивільно-правових відносин;
забудова територій - розміщення та здійснення будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво);
завдання на проектування - документ, у якому містяться обґрунтовані в межах законодавства вимоги замовника (забудовника) до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта архітектури, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і який складається відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, технічних умов;
замовник (забудовник) - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.
земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами;
зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на тимчасових і стаціонарних спеціальних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд; на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;
зони охорони пам'ятки - встановлювані навколо пам'ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання;
інвестиційна діяльність - сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій у сфері містобудування;
інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових, залучених майнових та інтелектуальних цінностей у будівництво об'єкта інвестування, забезпечує його фінансування і розпоряджається вкладеними інвестиціями на свій розсуд з метою одержання прибутку (доходу) або соціального ефекту;
історичний ареал - частина території м. Дніпропетровська, що зберегла об'єкти культурної спадщини і пов'язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку;
історико-архітектурний опорний план – основний документ, який визначає культурну спадщину населеного місця та історико-культурну цінність його території.
історико-містобудівне обґрунтування – вид містобудівної документації, яка розробляється з метою обґрунтування місця розташування об’єкта та його граничних параметрів на території історичних ареалів міста.
капітальний ремонт будівлі - комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов'язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників будівель і споруд із заміною або відновленням окремих конструкцій та їх елементів, інженерного обладнання без зміни геометричних розмірів об'єкта, функціонального призначення та його техніко-економічних показників;
мала архітектурна форма різного функціонального призначення (для здійснення підприємницької чи господарської діяльності) – невелика споруда, яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів, в т.ч. кіоск, павільйон, вуличні меблі тощо;
машино-місце - місце зберігання автомобільного автотранспортного засобу у спеціально пристосованих для цього приміщеннях, гаражах, на майданчиках, стоянках, паркінгах;
містобудівна діяльність - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян із створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури;
містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюються планування, забудова та інше використання територій, з урахуванням яких визначається цільове призначення земель;
містобудівне обґрунтування - вид містобудівної документації, в якому відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації визначаються містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки (об'єкта будівництва), обов'язкові для врахування при відведенні земельної ділянки та/або проектуванні цього об'єкта;
містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс містобудівних і архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів містобудування, встановлені законодавством та затвердженою містобудівною документацією;
намір забудови (земельної ділянки, території) - заява (клопотання) фізичної або юридичної особи, подана в установленому законодавством порядку щодо забудови земельної ділянки або певної території із зазначенням призначення будівлі, споруди та орієнтовних характеристик забудови;
нежиле (нежитлове) приміщення - приміщення, яке належить до житлового (нежитлового) комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин;
нове будівництво - будівництво комплексу об'єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення новостворених підприємств, будинків, споруд, а також філій і окремих виробництв, що здійснюється на вільних або звільнених від забудови майданчиках (територіях), які після введення в експлуатацію перебуватимуть на самостійному балансі;
об'єкт архітектури (архітектурної діяльності) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів;
об'єкт будівництва - окремий будинок або споруда з підсобними та обслуговуючими прибудинковими будівлями та спорудами (комплекс будівель і споруд), на будівництво, реконструкцію яких розробляється окремий проект будівництва зі зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва;
об'єкт зовнішньої реклами (далі - ОЗР) - рекламоносій та спеціальна рекламна конструкція для його розміщення на будинках (будівлях) і спорудах (у тому числі на наземних спорудах метрополітену), на спорудах спеціального призначення, на відкритій місцевості, на міських вулицях (дорогах), площах тощо, у зелених зонах, на елементах вуличного обладнання та інших об'єктах (місцях розміщення ОЗР) незалежно від форм власності та підпорядкованості;
об'єкт інвестування - об'єкт, у будівництво якого інвестор вклав або має намір вкласти інвестиції;
об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та зберегли свою автентичність;
об'єкти містобудування - функціональні території міста (житлової і громадської забудови, виробничі, рекреаційні, комунальні, охорони культурної та природної спадщини та інші), будинки та споруди, їх комплекси, комунікації та споруди інженерної і транспортної інфраструктури, об'єкти архітектурної діяльності;
пам'ятка - об'єкт культурної спадщини національного або місцевого значення, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
паспорт фасаду - реєстраційний документ, яким фіксується архітектурне та колористичне вирішення (в тому числі за необхідності - художнє освітлення всіх фасадів споруди);
передінвестиційна діяльність - сукупність дій юридичних або фізичних осіб щодо вивчення містобудівних та економічних умов, наукових, проектних, статистичних кадастрових та інших матеріалів, містобудівної документації, необхідної для вибору земельної ділянки і отримання дозволу на будівництво в установленому порядку;
перепланування (переобладнання) квартир, нежилих (нежитлових) приміщень - ремонтно-будівельні роботи, що провадяться за відповідними проектами із зміною фізичних параметрів цих приміщень, знесенням або перенесенням внутрішніх легких некапітальних перегородок, улаштуванням нових елементів і деталей, прорізів без втручання у зовнішні стіни, міжповерхові перекриття та інші несучі конструкції житлового будинку з метою поліпшення благоустрою квартири, її експлуатаційних теплотехнічних та інших показників без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку;
план благоустрою та озеленення - графічне зображення, що виконується на кресленні генерального плану ділянки і відображає відповідно до вимог державних будівельних норм запроектовані та існуючі, що зберігаються, зелені насадження з визначенням їх асортименту, малі архітектурні форми, обладнання майданчиків різного призначення з визначенням переліку усіх об'єктів, зображених на кресленні;
поверх мансардний (мансарда, поверх у горищному просторі) - поверх будівлі, фасад якого повністю або частково створений поверхнею (поверхнями) нахиленого чи ламаного даху, при цьому лінія перетину площини даху і площини фасаду повинна бути на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги мансардного поверху;
поверх надземний - поверх із позначкою підлоги приміщень не нижче планувальної позначки землі;
поверх технічний - поверх для розміщення інженерного обладнання і прокладання комунікацій, який може бути розташований у нижній (технічне підпілля), верхній (технічне горище) або середній частині будинку;
поверх підвальний - поверх із позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі більше ніж на половину висоти приміщень;
поверх цокольний - поверх із позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі на висоту не більше ніж на половину висоти приміщень;
погоджувальна комісія - комісія, що утворюється під час проведення громадських слухань для розгляду пропозицій (зауважень) фізичних та юридичних осіб, територіальних громад та держави до проекту містобудівної документації, місцевих правил забудови і для прийняття узгоджених рішень;
поточний ремонт будівлі - ремонт будівлі з метою відновлення справності (працездатності) його конструкцій та інженерних мереж, а також підтримання експлуатаційних показників;
проект будівництва, проектно-кошторисна (проектна) документація - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими визначені містобудівні, архітектурні, об'ємно-планувальні, конструктивні, інженерно-технічні, технологічні і економічні рішення, а також кошториси будівництва;
проектні роботи - роботи, які пов'язані зі створенням проектної документації для будівництва;
проектне рішення - основні архітектурні, планувальні, об'ємно-просторові, техніко-економічні, інженерні характеристики об'єкта, розроблені у проектній документації;
прибудоване приміщення — приміщення, що прибудоване до основної будівлі та має з нею хоча б одну спільну стіну;
приміщення — частина внутрішнього об’єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу;
пристосування об’єкта культурної спадщини – сукупність науково-дослідних, проектних, вишукувальних і виробничих робіт щодо створення умов для сучасного використання об’єкта культурної спадщини без зміни притаманних йому властивостей, які є предметом охорони об’єкта культурної спадщини, в тому числі реставрації елементів, які становлять історико-культурну цінність;
пусковий комплекс – визначена проектом будівництва частина будови (об'єкта виробничого або цивільного призначення), яка після введення її в експлуатацію забезпечує випуск продукції або надання послуг на об'єктах підсобного та обслуговуючого призначення за відповідною супровідною (не основною) номенклатурою і може експлуатуватися за розсудом інвестора до повного введення будови (об'єкта), освоєння проектної потужності або надання послуг за основною номенклатурою (приклади: котельні, підстанції, холодильники, підсобні та обслуговуючі виробництва, вбудовано-прибудовані та вбудовані в жилі приміщення, паркінги та ін.);
реабілітація - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо відновлення культурних та функціональних властивостей об'єктів культурної спадщини;
реконструкція - комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, вбудови, прибудови з одночасним приведенням їх показників відповідно до нормативно-технічних вимог;
реставрація - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об'єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої автентичності;
сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам;
стадії проектування - складові частини проектної документації (ескізний проект (ЕП); техніко-економічне обґрунтування (ТЕО); техніко-економічний розрахунок (ТЕР); проект (П); робочий проект (РП); робоча документація (РД);
споруда - земельне поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо);
територія - частина земної поверхні у визначених межах (кордонах) з властивими їй географічним положенням, природними та створеними діяльністю людей умовами та ресурсами, а також з повітряним простором та розташованими під нею надрами;
технічне переоснащення - комплекс заходів (як правило, без розширення виробничих площ) з підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів та діяльність на основі впровадження передової технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого обладнання для всебічної інтенсифікації виробництва, збільшення виробничих потужностей, поліпшення якості продукції при забезпеченні зростання продуктивності праці, зниження матеріаломісткості і собівартості продукції, економії ресурсів;
торги (тендер) - визначення підрядника шляхом здійснення конкурсного відбору учасників проектування, будівництва з метою визначення переможця торгів (тендера) згідно з процедурами, встановленими законом;
учасники інвестиційної діяльності - юридичні особи, громадяни України та інші держави, які на договірних засадах призначаються інвестором і забезпечують реалізацію інвестиційної діяльності (замовники, підрядники, проектувальники, постачальники, виготовлювачі та ін.); інвестор за своїм рішенням може виконувати обов'язки будь-якого учасника інвестиційної діяльності;
фасад будинку, споруди - зовнішня частина будинку, споруди з усіма елементами від покрівлі до вимощення; за орієнтуванням фасади поділяються на головний, боковий, дворовий;
цільове призначення земельної ділянки - віднесення земель, відповідно до вимог статті 19 Земельного кодексу України, до тієї чи іншої категорії, здійснене на підставі рішення Дніпропетровської міської ради;
черга будівництва - визначена проектною документацією частина будови виробничого або цивільного призначення у складі зведеного кошторисного розрахунку, яка після введення її в експлуатацію частково забезпечує випуск певної продукції або надання послуг за відповідною номенклатурою і може експлуатуватись до повного введення об'єкта в експлуатацію, освоєння проектної потужності (окремі технологічні лінії, прольоти, цехи основних виробничих корпусів, котельні, підстанції, холодильники, підсобні та обслуговуючі виробництва, секції житлових будинків, вбудовано-прибудовані та вбудовані в житлові будинки приміщення, окремі приміщення об'єктів обслуговування, торгівлі, громадського призначення, паркінги тощо).
1.3. Структура та зміст Правил.
1.3.1. Правила відповідно до ст. 22 Закону України „Про планування та забудову територій” складаються з текстової частини та графічної частини – плану зонування.
Текстова частина Правил включає:
- загальні положення, у яких, зокрема, визначаються мета, завдання, основні терміни, структура і зміст, порядок розроблення та затвердження, впровадження, внесення змін та доповнень;
- режим забудови та благоустрою міста, план зонування території, дозволені види забудови та використання земельних ділянок в межах зон, єдині умови і обмеження забудови та використання земельних ділянок;
- передпроектні роботи;
- порядок проведення топографо-геодезичних та інженерно-геологічних робіт, вишукувальних робіт;
- порядок отримання вихідних даних на проектування;
- порядок розроблення, погодження, експертизи та затвердження проектної документації;
- основні вимоги щодо отримання дозволу на виконання будівельних робіт, прийняття завершеного будівництвом об’єкта до експлуатації;
- розміщення вуличних меблів;
- перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок в межах окремих зон;
Графічні матеріали включають: план зонування території міста (М 1:10000), схема планувальних обмежень (М 1:10000).
1.4. Порядок внесення змін та доповнень до Правил, контроль за їх виконанням, відповідальність за їх порушення
1.4.1. Внесення змін та доповнень до Правил здійснюється за поданням Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради (далі - ГоловАПУ) шляхом прийняття відповідного рішення Дніпропетровською міською радою.
1.4.2. Підставою для внесення змін і доповнень до Правил є необхідність врахування змін до чинного законодавства, прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування.
1.4.3. Правила можуть бути доповнені або до них можуть бути внесені зміни на інших законних підставах, визначених чинним законодавством.
Глава 2. Режим забудови та використання території міста
2.1. Загальні вимоги до забудови та благоустрою міста
2.1.1. Планування, забудова, інше використання територій та окремих земельних ділянок в м. Дніпропетровська здійснюються відповідно до законодавства та генерального плану розвитку м. Дніпропетровська до 2026 р., затвердженого рішенням міської від 25.07.07 N 2/17, а також іншої затвердженої містобудівної та проектно-кошторисної документації з дотриманням державних норм, стандартів та цих Правил.
Генеральний план розвитку м. Дніпропетровська на період до 2026р. (далі - генеральний план) - це містобудівна документація, яка відповідно до вимог державних будівельних норм "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів" (ДБН Б.1-3-97) визначає принципові рішення щодо планування, забудови, реконструкції та іншого використання території м. Дніпропетровська, встановлює в інтересах населення та з урахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку міста, функціональне призначення території, розміщення об'єктів, вулично-дорожньої мережі, інженерно-транспортної інфраструктури, заходи щодо інженерної підготовки, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини.
Схема планування території (частини території) адміністративного району - містобудівна документація, яка відповідно до генерального плану визначає принципові рішення щодо планування, забудови та іншого використання територій в м. Дніпропетровську.
Детальний план території - містобудівна документація, що визначає зонування територій, розташування червоних ліній, інших ліній регулювання забудови, зон, у яких встановлюються планувальні обмеження, розміщення та функціональне призначення об'єктів містобудування, види забудови для окремих районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої забудови
м. Дніпропетровська.
Проект забудови території - документація, що поєднує властивості містобудівної та проектної документації, розробляється для будівництва комплексів будівель і споруд з урахуванням рішень детального плану території і затверджується замовником.
План зонування території - графічне зображення території з поділом її на функціональні зони з кодовою нумерацією окремих зон, видами використання земельних ділянок, граничними параметрами та режимами їх забудови, який розробляється у складі детального плану території, іншої містобудівної документації або як окремий документ і виконується без відображення елементів, що можуть перешкоджати вільному доступу до цього плану.
2.1.2. Містобудівна документація з планування територій розробляється відповідно до державних будівельних норм і правил, на замовлення ГоловАПУ міської ради за кошти державного, міського бюджетів, із можливим залученням коштів інвесторів, благодійних організацій, інших джерел, не заборонених законодавством та затверджується міською радою.
2.1.3. ГоловАПУ міської ради розглядає і погоджує містобудівну документацію з планування територій, організує проведення експертизи відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2000 N 1577 "Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації", подає її на затвердження до міської ради.
Замовник містобудівної документації з планування та забудови території (частини території) забезпечує:
- проведення громадського обговорення містобудівної документації та урахування законних громадських і приватних інтересів у встановленому порядку;
- погодження містобудівної документації органами державного нагляду та іншими підприємствами, установа і організаціями в межах встановлених повноважень;
- проведення експертизи містобудівної документації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Для врахування громадських і приватних інтересів замовник забезпечує розгляд та громадське обговорення матеріалів містобудівної документації.
Затверджена міською радою містобудівна документація архівується ГоловАПУ міської ради для зберігання та використання у містобудівній діяльності.
2.1.4. Замовник або уповноважена ним особа звертається до виконавчого комітету міської ради із заявою (клопотанням) щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови.
До заяви (клопотання) додаються актуальні інформація містобудівного кадастру, правовстановлюючі документи на земельні ділянку, актуальна схема М 1:500, також додаються передпроектні пропозиції (у разі необхідності). Необхідність підготовки передпроектних пропозицій визначає ГоловАПУ міської ради.
Заява (клопотання) з відповідними додатками направляється до ГоловАПУ міської ради, яке визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки місцевим правилам забудови, іншій містобудівній документації.
У разі якщо зазначені в заяві (клопотанні) наміри належать до переважного чи допустимих видів забудови відповідної території, ГоловАПУ міської ради у двотижневий строк з дня реєстрації заяви (клопотання) та надання замовником необхідного пакету документів, готує замовнику містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, встановлені місцевими правилами забудови.
У разі якщо наміри забудови земельної ділянки не відповідають вимогам містобудівної документації та видам використання території, встановленим місцевими правилами забудови та іншої містобудівної документації, ГоловАПУ міської ради протягом місяця з дня реєстрації заяви (клопотання) надає заявнику висновок щодо цієї невідповідності та рекомендації стосовно можливої зміни намірів забудови земельної ділянки.
Замовник, який має наміри забудови, що не відповідають містобудівним умовам і обмеженням, встановленим для земельної ділянки, що перебуває у його власності або користуванні, може звернутися до виконавчого комітету міської ради з додатковими пропозиціями та обґрунтуваннями цих намірів.
Додатковими пропозиціями та обґрунтуваннями намірів забудови можуть бути:
- передпроектні пропозиції (роботи);
- розрахунок території, необхідної для функціонування та обслуговування цього об’єкта;
- у разі розміщення об’єкта в межах історичних ареалів замовник розробляє історико-містобудівне обґрунтування за установленою формою.
До додаткових пропозицій та обґрунтувань намірів забудови замовник обов’язково додає:
- копії правовстановлюючих документів на земельну ділянку та/або актуальну довідку Державного земельного кадастру;
- актуальну інформацію містобудівного кадастру;
- актуальну зйомку М 1:500;
- фотофіксацію земельної ділянки.
Відповідне звернення разом з матеріалами обґрунтувань у п'ятиденний строк з дня його реєстрації направляється на розгляд до ГоловАПУ міської ради, яке готує та представляє надані матеріали на засідання комісії з розгляду питань внесення змін у містобудівну документацію.
Комісія з розгляду питань внесення змін у містобудівну документацію у складі представників управління Держкомзему м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, управління охорони культурної спадщини міської ради, Державного управління охорони навколишнього природнього середовища в Дніпропетровській області, Міської санітарно – епідеміологічної станції, ГоловАПУ міської ради та під головуванням заступника міського голови за відповідним напрямком діяльності у двотижневий строк готує і подає до виконавчого комітету міської ради висновок, який містить пропозиції щодо доцільності (недоцільності) внесення змін до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, місцевих правил забудови, іншої містобудівної документації.
У разі розгляду пропозицій щодо будівництва екологічно небезпечних об'єктів, комплексів будинків і споруд різного призначення строк підготовки такого висновку може бути продовжено, але не більше ніж на два тижні.
На підставі зазначених у висновку пропозицій ГоловАПУ міської ради готує відповідний проект рішення виконавчого комітету міської ради
Виконавчий комітет міської ради приймає рішення про відмову у внесенні змін до містобудівної документації, місцевих правил забудови або про надання згоди на розроблення містобудівного (історико-містобудівного) обґрунтування розміщення об'єкта із застосуванням процедури проведення громадського обговорення.
Громадське обговорення містобудівного (історико-містобудівного) обґрунтування розміщення об’єкта забезпечується замовником.
Зміст і завдання, обсяги матеріалів відповідного містобудівного (історико-містобудівного) обґрунтування внесення змін до містобудівної документації визначається відповідно до вимог ДБН Б.1.1-4-2002 р. "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування" (зміст, обсяги матеріалів історико-містобудівного обґрунтування визначається згідно Порядку, затвердженому Державною службою охорони культурної спадщини від 22.03.04 №7).
Містобудівне (історико-містобудівне) обґрунтування розробляється організаціями, які мають відповідну ліцензію на виконання таких проектних робіт.
Розроблення та погодження містобудівного (історико-містобудівного) обґрунтування забезпечується замовником.
Розроблене містобудівне (історико-містобудівне) обґрунтування надається на розгляд архітектурно-містобудівної ради про ГоловАПУ міської ради (історико-містобудівне обґрунтування до розгляду архітектурно-містобудівною радою при ГоловАПУ надається на розгляд управлінню охорони культурної спадщини міської ради).
Містобудівне (історико-містобудівне) обґрунтування внесення змін до містобудівної документації погоджується з інститутом - розробником генерального плану м. Дніпропетровська згідно з вимогами ДБН Б.1.1-4-2002 р.
Після розгляду та затвердження містобудівного обґрунтування архітектурно-містобудівною радою та інститутом-розробником Генерального плану
м. Дніпропетровськ, останнє погоджується з ГоловАПУ міської ради, управлінням Держкомзему в м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, управлінням охорони культурної спадщини міської ради, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області та Міською санітарно – епідеміологічною станцією. Свої висновки зазначені органи надають протягом місяця з дня подання на їх розгляд містобудівного обґрунтування незалежно один від одного.
За результатами громадського обговорення містобудівного (історико-містобудівного) обґрунтування, на підставі пропозицій стосовно внесення змін до містобудівної документації, місцевих правил забудови, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, ГоловАПУ міської ради готує відповідний проект рішення міської ради.
Міська ради приймає рішення про затвердження містобудівного обґрунтування або відмову у затвердженні містобудівного обґрунтування.
Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, викладені в містобудівному (історико-містобудівному) обґрунтуванні, після його погодження та врахування результатів громадського обговорення затверджуються рішенням міської ради одночасно із затвердженням містобудівного (історико-містобудівне) обґрунтування.
Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, отримані відповідно до цього пункту або затверджені рішенням міської ради, є підставою для отримання інших вихідних даних для проектування об'єктА (об'єктів) забудови земельної ділянки та здійснення проектування.
Зміни до містобудівної документації після її затвердження міською радою стають невід'ємною частиною містобудівної документації і зберігаються ГоловАПУ міської ради, для подальшого використання в містобудівній діяльності.
2.1.5. Пріоритетними напрямками проектування забудови або реконструкції є комплексна забудова такої території, яка може здійснюватися шляхом комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду.
Комплексна забудова території або комплексна реконструкція кварталу існуючої забудови здійснюється на підставі програми , затвердженої міською радою, відповідно до затвердженого детального плану території, проекту забудови (реконструкції) мікрорайону, кварталу, комплексу та містобудівного (історико-містобудівного) обґрунтування, іншої містобудівної документації, з подальшою розробкою проектної документації на будівництво окремих будинків і споруд.
Рішення щодо організації комплексної забудови території у визначених межах приймається міською радою на підставі техніко-економічних та містобудівних обґрунтувань з розрахунками щодо забезпеченості об'єктами обслуговування населення, торгівлі та соціальної сфери (загальноосвітні та дошкільні навчальні заклади, поліклініки, лікарні) з урахуванням соціальних та економічних інтересів.
На зазначеній території забудовником, інвесторами (замовниками) виконується необхідна попередня інженерна підготовка, спорудження внутрішньої, зовнішньої інженерно-транспортної інфраструктури, за відповідними технічними умовами, об'єктів соціальної сфери, ремонт фасадів існуючих будівель і споруд, благоустрій та озеленення прилеглих прибудинкових територій.
Функції замовника будівництва на території комплексної забудови виконавчий орган міської ради може виконувати безпосередньо або делегувати їх на конкурсній основі іншій організації у порядку, встановленому законодавством.
Конкурси проводяться відповідно до порядку, затвердженого міською радою.
Рішення міської ради щодо організації комплексної забудови території для розташування об'єктів містобудування загальнодержавного значення (аеропортів, терміналів, комплексів забезпечення виконання владних функцій тощо) приймаються з урахуванням техніко-економічних обгрунтувань, затверджених Кабінетом Міністрів України.
2.1.6. Розміщення об'єктів будівництва в кварталах (мікрорайонах) існуючої забудови здійснюється за рахунок територій, які визначаються на підставі містобудівної документації.
2.1.7. У разі прийняття рішення про розроблення схеми планування території, іншої містобудівної документації з планування окремої території виконавчий орган міської ради інформує через засоби масової інформації про розроблення містобудівної документації.
Порядок проведення громадського обговорення містобудівної документації та інформування населення у випадках, визначених законодавством, урахування законних інтересів власників і користувачів земельних ділянок, будівель і споруд, що оточують місце будівництва, встановлюється рішеннями міської ради.
2.1.8. Забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво).
2.1.9. Погодження розміщення об'єктів містобудування на території міста здійснюється міською радою або її виконавчим комітетом відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки згідно із затвердженою містобудівною документацією та цими Правилами.
2.1.10. Містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок, передбачених для продажу на земельних торгах, встановлюються рішенням міської ради на підставі містобудівного (історико-містобудівного) обґрунтування, яке підлягає громадському обговоренню.
2.1.11. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки при проектуванні і здійсненні будівництва об'єкта містобудування.
2.1.12. Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної документації.
2.1.13. При будівництві об'єктів знесення (у разі потреби) існуючих будинків і споруд здійснюються в установленому законодавством порядку.
2.1.14 Забудова окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюються з урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.
2.1.15. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.
2.1.16. У разі, якщо виконавчий комітет міської ради має намір забудови з власної ініціативи або з урахуванням пропозицій щодо намірів забудови вільних від забудови територій, внесених фізичними чи юридичними особами, він доручає земельному управлінню Дніпропетровської міської ради і ГоловАПУ міської ради внести пропозиції щодо визначення земельних ділянок відповідно до земельного законодавства, на підставі затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою та цих Правил.
2.1.17. Розміщення реклами здійснюється з урахуванням вимог Закону України „Про охорону культурної спадщини” відповідно до порядку, затвердженого рішенням міської ради.
2.1.18. Малі архітектурні форми, в тому числі виносна торгівля розміщується у місті з урахуванням вимог Закону України „Про охорону культурної спадщини” відповідно до загального порядку, затвердженого рішенням міської ради.
Правилами рекомендується оформлювати правовстановлюючі документи на земельні ділянки під розміщення малих архітектурних форм на комунальні підприємства, які підпорядковані постійним комісіям міської ради для подальшого проведення інвестиційних конкурсів щодо їх зайняття.
2.2. План зонування території міста. Дозволені (переважні та допустимі) види забудови та використання земельних ділянок в межах зон.
2.2.1. Рішення щодо забудови, землекористування та благоустрою території міста та окремих ділянок приймаються на підставі встановленого Правилами переліку дозволених переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок (див. Розділ II), єдиних умов і обмежень, які діють у межах зон, визначених планом зонування (див. Розділ III) і розповсюджуються на всі розміщені в зоні земельні ділянки, інші об'єкти нерухомості, незалежно від форм власності.
Виняток становлять транспортні та інженерно-технічні комунікації, в тому числі залізниця, автомобільні дороги, вулиці, під'їзди. Використання територій існуючих та перспективних транспортних та інженерних комунікацій, а також технічних зон інженерних споруд та інших лінійних об'єктів визначаються їх цільовим призначенням.
2.2.2. Перелік об’єктів, які дозволяється розміщувати у межах відведень вказаних територій, затверджується відповідними актами, які входять у ці Правила у вигляді додатків.
2.2.3. Зони, стосовно яких встановлюється перелік переважних та допустимих видів та єдині умови та обмеження, виділяється на плані зонування території всього міста (М 1:10000).
2.2.4. Межі встановлюються по:
осьових лініях магістралей, вулиць, проїздів;
червоних лініях;
межах земельних ділянок;
межах або осях відводів для інженерних комунікацій;
адміністративних межах міста;
межах природних об'єктів;
інших межах.
2.2.5. До переважних видів забудови та використання земельних ділянок у межах окремих зон відносяться:
види забудови та використання територій, які за умови дотримання будівельних норм та стандартів безпеки, інших обов'язкових вимог, не можуть бути заборонені;
види забудови та використання, як супутні переважним видам, і, які відносно останніх є допоміжними; у разі відсутності на земельній ділянці переважного виду використання, супутній вид використання таким не є, та вважається недозволеним, якщо інше спеціально не обумовлюється цими Правилами стосовно конкретних випадків та місць розташування нерухомості.
2.2.6. До допустимих видів забудови та використання земельних ділянок у межах окремих зон відносяться:
види забудови та використання нерухомості, для яких необхідне отримання відповідних узгоджень або відповідних дозволів, згідно з процедурою даних Правил, у тому числі, і шляхом обговорень із залученням громадськості.
2.2.7. Для кожної зони встановлюються, як правило, декілька видів дозволеного використання нерухомості, за винятком випадків, які особливо фіксуються документами, що входять до складу Правил.
2.2.8. Власники об’єктів нерухомого майна та власники або користувачі земельних ділянок, мають право обирати вид (або види) використання нерухомості, які є дозволеними до відповідних територіальних зон, і можуть також змінювати один вид переважного використання на інший вид переважного використання відповідно до процедур, передбачених Правилами.
2.2.9. Інженерно-технічні об’єкти, споруди та комунікації, що забезпечують реалізацію переважних та допустимих видів використання для окремих земельних ділянок (електро-, водо-, газозабезпечення, каналізація, телефонізація і т.д.), є також дозволеними, за умови їх відповідності будівельним нормам та правилам, технологічним стандартам безпеки, що підтверджуються при узгодженні містобудівної документації. Інженерно-технічні об’єкти, споруди, що розташовуються на спеціально виділених для них земельних ділянках і які забезпечуватимуть використання та функціонування об'єктів нерухомості в масштабах однієї або декількох зон, є об'єктами, для яких необхідне отримання відповідних узгоджень, згідно із процедурою даних Правил.
2.2.10. Види використання, які відсутні у списках дозволеного використання Правил, є недозволеними для відповідної функціонально-правової зони. У списки можуть вноситися доповнення та зміни у порядку, визначеному Правилами.
2.3. Єдині умови і обмеження забудови та використання земельних ділянок.
2.3.1. Обмеження забудови та умови використання нерухомості (земельні ділянки, будинки та споруди) в межах окремих зон визначаються на основі Схеми планувальних обмежень та державних будівельних, санітарно-гігієнічних, екологічних та інших норм.
2.3.2. Схемою планувальних обмежень встановлюються межі розповсюдження відповідних обмежень, на основі державних норм та іншої нормативної документації встановлюється режим (умови) використання земельної ділянки.
2.3.3. Єдині умови і обмеження забудови та використання земельних ділянок враховуються при розробленні землевпорядної документації, містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок, тощо. Типи та види планувальних обмежень, що діють на території міста (див. Схему планувальних обмежень).
2.3.4. На територіях, які потрапляють до санітарно-захисних зон промислових підприємств, кладовищ, складів та баз, об'єктів з перевищенням рівнів електромагнітного фону, інших санітарно-захисних зон, режим (умови) використання нерухомості та межі розповсюдження обмежень визначають МіськСЕС, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області на основі СН 173-96, ДБН 360-92**.
2.3.5. На територіях, які потрапляють до водоохоронних зон та прибережних захисних смуг режим (умови) використання нерухомості та межі розповсюдження обмежень визначають Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом „Дніпродіпроводгосп” на підставі Водного кодексу України, відповідних постанов Кабінету Міністрів України та робочої документації.
2.3.6. На територіях з несприятливими інженерно-геологічними умовами (підтоплення, затоплення, на ділянках, що потребують інженерної підготовки для їх забудови) режим (умови) використання та межі розповсюдження обмежень визначає Дніпропетровське міське комунальне підприємство інженерного захисту території міста на основі діючих нормативних документів.
2.3.7. На територіях, що потрапляють в зони охорони пам'яток, зони регулювання забудови, об'єкти природно-заповідного фонду, режим (умови) використання та межі розповсюдження обмежень визначено проектом зон охорони культурної спадщини міста Дніпропетровська у складі генерального плану розвитку міста на основі Законів України "Про природно-заповідний фонд України", "Про охорону культурної спадщини", „Про охорону археологічної спадщини”.
У разі опрацювання проектної документації на будівництво, реконструкцію об'єкта в межах історичних ареалів, замовник замовляє розробку історико-містобудівного обґрунтування - науково-проектної документації щодо забезпечення урахування вимог та умов збереження пам'яток культурної спадщини та традиційного характеру середовища.
Розроблення та погодження історико-містобудівного обґрунтування забезпечується замовником.
Історико-містобудівне обґрунтування розробляється за встановленою формою і погоджується відповідним спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини та ГоловАПУ міської ради.
Управління охорони культурної спадщини Дніпропетровської міської ради погоджує історико-містобудівне обґрунтування у разі розміщення об'єкта в історичних ареалах міста (крім історико-містобудівних обґрунтувань на будівництво або реконструкцію об’єктів, розташованих в зоні впливу на пам’ятки національного значення, в тому числі їх візуального сприйняття).
Центральний орган виконавчої влади в сфері охорони культурної спадщини погоджує проектну документацію та історико-містобудівне обґрунтування у разі будівництва або реконструкції об’єктів, розташованих в історичних ареалах в межах зон охорони або зони впливу на пам’ятки національного значення, в тому числі їх візуального сприйняття, а також на охоронюваних археологічних територіях, на територіях державних історико-культурних заповідників, в історичних ареалах.
В історико-містобудівному обґрунтуванні визначаються граничні параметри будинків і споруд, що проектуються, з урахуванням режимів зон охорони культурної спадщини, встановлюються конкретні вимоги щодо необхідності збереження характеру існуючої забудови, об’єктів культурної спадщини.
2.3.8. На територіях, які згідно з містобудівною документацією змінюють своє цільове призначення, потрапляють у зону реконструкції, на яких ведеться нове будівництво або реконструкція, режим (умови) використання та забудови, а також основні параметри забудови (гранично допустимі поверховість, щільність, мінімальні відступи будинків і споруд від червоних ліній, ліній регулювання забудови, меж суміжних ділянок, вимоги до впорядкування доріг та під’їздів до будинків і споруд, місць паркування транспортних засобів, вимоги до озеленення та впорядкування територій, вимоги до утримання будинків і споруд, інші вимоги) визначає ГоловАПУ міської ради спільно з відповідними службами міста (якщо це не обумовлено Правилами).
2.3.9. Утримання зелених насаджень в м. Дніпропетровську, знесення їх в необхідних випадках здійснюється відповідно до природоохоронного, санітарного та іншого законодавства.
У разі, якщо нове будівництво (реконструкція) об'єктів пов'язане із знесенням зелених насаджень, дозвіл на знесення або пересадження зелених насаджень оформлюється відповідно до вимог Правил утримання зелених насаджень в містах та інших населених пунктах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 29.07.94 N 70.
Порядок створення, реконструкції, утримання та використання озеленених територій загального користування встановлюється Дніпропетровською міською радою.
2.3.10 Для забезпечення вимог щодо безперешкодного руху інвалідів та громадян з порушеннями опорно-рухових функцій під час проектування та будівництва слід забезпечувати облаштування спеціальних пристроїв для інвалідів:
- улаштування пандусів (спеціальних ліфтів, підйомників) у жилих будинках, об'єктах громадського та культурного обслуговування населення;
- улаштування окремих ліфтів для обслуговування інвалідів у багатоповерхових будівлях громадського призначення;
- улаштування пониженого бортового каменю для проїзду інвалідних візків;
- встановлення ліфтів на нових станціях метрополітену, надземних та підземних пішохідних переходах через проїзну частину вулиць, доріг.
У разі неможливості облаштування цих пристроїв в умовах існуючої забудови під час реконструкції існуючих будівель та споруд у проектах наводяться відповідні обґрунтування.
Для оформлення документів на улаштування тимчасових пандусів та підйомних механізмів до квартир інвалідів, що користуються візками та мешкають у житлових будинках, які належать територіальній громаді міста, інвалід або його офіційний представник з належним чином оформленою довіреністю повинен звернутись до управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради з відповідною письмовою заявою щодо можливості улаштування до приміщення квартири, в якій він мешкає, тимчасового пандуса (у разі розміщення приміщення квартири на першому поверсі житлового будинку) або підйомного механізму (у разі розміщення приміщення квартири на першому або інших поверхах житлового будинку).
Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради надає службову записку на ім’я міського голови та його заступника, який контролює питання соціального захисту громадян міста, щодо можливості (необхідності) улаштування до приміщень квартири тимчасового пандуса або підйомного механізму відповідно до заяви замовника (інваліда). Службова записка із відповідною резолюцією направляється до управління житлового господарства міської ради (оригінал) та до ГоловАПУ міської ради (копія).
ГоловАПУ міської ради готує і надає заявнику містобудівні умови і обмеження щодо улаштування до приміщення квартири, в якій мешкає інвалід, тимчасового пандусу або підйомного механізму, відповідно до заяви замовника (інваліда) та направляє його до управління житлового господарства міської ради.
До службової записки (копія) додаються:
- актуальна схема М 1:500;
- копії правовстановлюючих документів на квартиру;
- копія заяви на ім’я міського голови.
Оформлені містобудівні умови і обмеження щодо улаштування до приміщення квартири тимчасового пандуса або підйомного механізму є підставою для оформлення вихідних даних на улаштування зазначеного механізму , які отримуються у порядку, встановленому даними Правилами, рішеннями міської ради або виконавчого комітету міської ради та чинним законодавством.
Улаштування тимчасового пандуса або підйомного механізму до приміщення квартири, в якій мешкає інвалід-візочник, вважаються вуличними меблями і не потребують відведення земельної ділянки та внесення змін до правовстановлюючих документів на приміщення квартири.
Управління житлового господарства міської ради, після виходу містобудівних умов та обмежень, надає доручення житлово-експлуатаційному управлінню (ЖЕУ), до якого відноситься будинок, щодо місця встановлення пандуса, виконання підготовчих робіт для встановлення підйомного механізму або пандуса до приміщення квартири замовника.
ЖЕУ, на території якого розмішається будинок, в якому мешкає інвалід, виконує необхідні роботи, кошти на виконання яких передбачаються у кошторисі витрат управління житлового господарства міської ради.
Управління праці та соціального захисту населення міської ради, у відповідно до заходів Комплексної програми соціального захисту інвалідів
м. Дніпропетровська „Турбота” здійснює закупівлю підйомного механізму, готує проект рішення міської ради щодо передачі його із власного балансу на баланс відповідного ЖЕУ та здійснює їх передачу.
Усі роботи з улаштування до приміщення квартири тимчасового пандуса або підйомного механізму виконуються за кошти міського бюджету.
У разі отримання інвалідом містобудівних умов і обмежень на будівництво балкона до приміщення квартири на першому поверсі житлового будинку за заявою інваліда відповідна документація готується з урахуванням наданого порядку з внесенням змін до правовстановлюючих документів на приміщення квартири.
2.3.11. У разі спорудження об'єкта в існуючій міській забудові замовник до початку проектування забезпечує обстеження та фіксацію технічного стану існуючих будинків і споруд, що знаходяться в безпосередній близькості до будівельного майданчика.
Акти обстеження об'єктів до початку виконання будівельних, ремонтно-будівельних робіт підписуються замовником, проектною організацією, що проводить обстеження, і власником або балансоутримувачем існуючого будинку за дорученням власника будинку.
У складі проектної документації передбачаються заходи щодо безпечної експлуатації будинків і споруд під час будівництва (обстеження, встановлення маяків, огляд, вишукування, попередні укріплення фундаментів та конструкцій за спеціальною документацією або розділом у проектній документації) та поліпшення санітарно-гігієнічної ситуації.
2.3.12. При проектуванні об'єктів масового перебування та відпочинку людей, об'єктів громадського харчування, в тому числі тимчасових літніх майданчиків, слід передбачати влаштування громадських туалетів.
2.3.13. Не допускається будівництво будівель та споруд, культових споруд, окрім об'єктів обслуговування для забезпечення відпочинку та дозвілля населення, на територіях зелених насаджень загального користування: парків, скверів, бульварів, набережних, відповідно до п. 5.4 ДБН 360-92**.
2.3.14. Не допускається будівництво житлових будинків на ділянках, які передбачені затвердженими детальними планами територій, проектами забудови для будівництва дитячих дошкільних закладів, шкіл, інших об'єктів громадського призначення сфери обслуговування населення, спортивних споруд, окрім розміщення за відповідним містобудівним обґрунтуванням житлових будинків з відповідними вбудовано-прибудованими об'єктами соціального призначення, а також на таких ділянках, що передбачені для будівництва пожежних депо, об’єктів інженерного забезпечення міста.
2.3.15. У межах червоних ліній вулиць, доріг, майданів забороняється облаштування ґанків, східців, перепадів висот та інших перешкод, окремих власних входів до нежилих (нежитлових) вбудовано-прибудованих приміщень з вулиць.
2.3.16. Забороняється під час перепланування приміщень у багатоквартирних житлових будинках:
- об'єднувати лоджії і балкони з помешканнями квартир шляхом розбирання зовнішніх стін;
- переносити опалювальні прилади на лоджії та балкони;
- об'єднувати квартири по вертикалі з повним або частковим розбиранням міжповерхових перекриттів;
- збільшувати площу приміщень санітарних вузлів і ванних кімнат за рахунок жилих (житлових) і допоміжних приміщень квартири;
- влаштовувати прорізи в несучих стінах без затвердженої в установленому порядку проектної документації;
- улаштовувати прибудови до перших поверхів багатоквартирних житлових будинків для веранд та господарських приміщень квартир.
Глава 3. Порядок вирішення питань забудови території.
3.1. Земельні відносини під час забудови територій та будівництва об'єктів
3.1.1. Забудова територій, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється відповідно до Генерального плану, іншої містобудівної документації з дотриманням вимог законодавства, державних норм та цих Правил.
3.1.2. На території міста міською радою встановлюється режим забудови та іншого використання земель, визначених для містобудівних потреб.
3.1.3. Режим забудови та іншого використання земель, визначених для містобудівних потреб, враховується при розробленні землевпорядної документації.
3.1.4. Встановлення режиму забудови та іншого використання земель, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, змін адміністративно-територіальних меж до часу вилучення (викупу), надання цих ділянок для здійснення запланованої містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.
3.1.5. Надання, передача, вибір, вилучення земельних ділянок в межах території міста здійснюється у порядку встановленому чинним земельним законодавством та рішеннями міської ради.
3.2. Передпроектні роботи
3.2.1.Для здійснення робіт з проектування об'єкта містобудування (далі - об'єкт) інвестор (замовник, забудовник) має отримати дозвіл на проектування.
3.2.2. Дозволом на проектування об’єкта містобудування є:
- рішення міської ради про надання земельної ділянки в постійне користування, передачу її у власність або в оренду для будівництва;
- містобудівні умови і обмеження забудови території у разі наявності у забудовника (замовника) документів, що посвідчують право на земельну ділянку, оформлені відповідно до вимог чинного земельного законодавства України.
- рішення міської ради про затвердження матеріалів вибору земельної ділянки.
3.2.3. Власникам нерухомого майна, які не мають права власності чи користування на земельну ділянку мають право на отримання містобудівних умов і обмежень забудови території, тільки після оформлення в установленому земельним законодавством порядку, права на земельну ділянку.
У цьому випадку дії замовника (забудовника) щодо виконання геодезичних та інших вишукувальних робіт, розроблення передпроектних пропозицій, проектних робіт до прийняття рішення міської ради про надання земельної ділянки є інвестиційним ризиком.
3.2.4. Оформлення містобудівних умов і обмежень на забудову території не дає право на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області.
3.2.5. Для отримання містобудівних умов та обмежень забудови території юридичні та фізичні особи, які планують виконати її забудову, готують попередню інформацію щодо намірів забудови земельної ділянки в якій зазначається:
- призначення будівлі, споруди;
- орієнтовні характеристики забудови;
- передпроектні роботи.
3.2.6. Інвестор (замовник, забудовник) може виконати (замовити) без спеціальних дозволів і погоджень передпроектні пропозиції, архітектурно-містобудівних вирішень щодо забудови території з урахуванням інформації про правовий статус, допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок.
Такі передпроектні пропозиції не є стадіями проектування і розглядаються ГоловАПУ міської ради під час підготовки висновків щодо можливості відведення земельної ділянки, вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування, погодження завдань на містобудівне обґрунтування, підготовки містобудівних умов і обмежень забудови території.
3.2.7. Для виконання передпроектних пропозицій інвестор (замовник, забудовник) має право отримувати від ГоловАПУ міської ради, ДП „Центр державного земельного кадастру”, інших підприємствах, установах та організаціях встановлену інформацію про правовий статус, допустимі види забудови та інше використання земельних ділянок без отримання дозволу на проектування, згоди власника або користувача зазначеної земельної ділянки.
Обсяги інформації визначає орган, який надає інформацію.
3.3. Порядок проведення топографо-геодезичних та інженерно-геологічних робіт, вишукувальних робіт.
3.3.1. Розроблення проектної документації на будівництво об'єктів без проведення інженерних вишукувань не допускається.
3.3.2. Основні види інженерних вишукувань для будівництва відповідно до вимог законодавства і державних норм визначаються генпроектувальником (замовником) та відображаються у завданні на проектування або в технічному завданні, яке затверджується замовником.
3.3.3. Інженерні вишукування виконуються за замовленням інвестора (замовника) або генпроектувальника, якщо це обумовлено договором (контрактом) між ними.
3.3.4. Крім основних видів інженерних вишукувань (топографо-геодезичних, геологічних, влаштувань пробних кущів паль) в залежності від призначення об'єкта та умов його розміщення виконуються також інші види вишукувань:
- гідрологічні;
- гідрометеорологічні;
- археологічні;
- радіаційні;
- біологічні та інші.
3.3.5. Топографо-геодезична зйомка та інженерно-геологічні вишукування виконуються підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами – підприємцями, що мають відповідну ліцензію та зареєстровані в ГоловАПУ міської ради.
Для проведення реєстрації, юридичні або фізичні особи, які виконують вишукування, зобов’язані до початку робіт отримати в ГоловАПУ міської ради реєстраційне посвідчення на виконання інженерно-геологічних та топографо-геодезичних робіт.
ГоловАПУ міської ради реєструє роботи на територію площею до 1 кв.м і на лінійні вишукування довжиною до 25 км, якщо при цьому не виконуються види робіт загальнодержавного значення.
Дозвіл на виконання вишукувальних робіт більших обсягів та загальнодержавного значення надається Управлінням державного геодезичного нагляду України.
Виконавці робіт зобов'язані відшкодувати землекористувачам (землевласникам) усі відповідні збитки, пов'язані з виконанням вишукувань та приведенням земель у попередній стан, про що зазначається у технічному завданні. Відшкодування збитків здійснюється за рахунок коштів генпроектувальника (замовника) у встановленому законодавством порядку.
3.3.6. ГоловАПУ міської ради має право подавати до відповідних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування подання щодо зупинення проведення топографо-геодезичних та інженерно-геологічних робіт, які виконуються з порушенням державних стандартів, норм і правил.
3.3.7. Юридичні та фізичні особи-підприємці, які проводять на території міста інженерні вишукування, передають до ГоловАПУ міської ради оригінали топографо-геодезичних матеріалів виконаних вишукувань та геологічні звіти в паперовому та електронному вигляді в форматі, визначеному ГоловАПУ міської ради, для приймання, контролю, постійного зберігання і подальшого використання у містобудівній діяльності в порядку, встановленому нормативними актами.
3.3.8. Створення і ведення єдиного банку даних геодезичної та інженерно-геологічної інформації здійснюється ГоловАПУ міської ради. Зазначена інформація збирається за матеріалами вишукувань, виконаними юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, відповідно до договору, укладеного з ГоловАПУ міської ради.
3.3.9. Звітні матеріали подаються до ГоловАПУ міської ради на паперових носіях та у цифровому (векторному) вигляді.
3.3.10. Топографо-геодезичні матеріали для виконання передпроектних пропозицій, містобудівного обґрунтування, проектної документації на будівництво виконуються в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 та надаються на платній основі інвестору, генпроектувальнику, замовнику (забудовнику) в установленому порядку.
3.3.11. Топографічні плани 1:500, які не зареєстровані в ГоловАПУ міської ради та не мають відповідних штампів про придатність матеріалів для виконання проектно-планувальних робіт, вважаються недійсними.
Розроблення проектної документації з використанням таких матеріалів не допускається.
3.3.12. Проведення інженерних вишукувань на землях заповідників, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва дозволяється за погодженням з відповідними органами виконавчої влади.
Археологічні дослідження здійснюються в порядку, визначеному законодавством.
3.3.13. Власники земельних ділянок та юридичні особи, що виконують на ділянках будівельні чи опоряджувальні роботи, забезпечують збереження пунктів Державної та міської геодезичних мереж.
Знесення геодезичних знаків, у тому числі настінних, заборонено.
Роботи з перенесення знаків виконують спеціалізовані підприємства за погодженням з ГоловАПУ міської ради та Управлінням державного геодезичного нагляду України за рахунок коштів інвестора, генпроектувальника, замовника (забудовника).
3.3.14. Введення в експлуатацію інженерних мереж, будинків та споруд після їх будівництва або реконструкції здійснюється за умови проведення виконавчої зйомки цих об’єктів та їх реєстрації в геослужбі міста, що засвідчується відповідними штампами про придатність геодезичних матеріалів.
3.3.15. ГоловАПУ міської ради щорічно подає звіт відповідної форми зазначеного виду діяльності до інспекції Державного геодезичного нагляду України.
3.4. Порядок отримання вихідних даних на проектування.
Загальні положення
3.4.1. Фізична чи юридична особа, яка подала заяву (клопотання) про намір забудови на земельній ділянці, що перебуває у її власності або користуванні, має право на одержання вихідних даних для проектування об'єкта містобудування.
3.4.2. Вихідні дані для проектування об’єкта містобудування включають містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта містобудування, завдання на проектування.
3.4.3. Вихідні дані об'єкта містобудування є чинними до завершення будівництва цього об'єкта, але не менше двох і не більше п'яти років.
3.4.4 Замовник має право звернутися до виконавчого комітету міської ради, а також до осіб, які надали технічні умови, з проханням продовжити строк дії вихідних даних. Рішення про продовження або відмову у продовженні строку дії вихідних даних приймається на підставі мотивованого висновку ГоловАПУ міської ради.
3.4.5. Зміни до вихідних даних протягом строку, встановленого п. 4.1.3, можуть вноситися тільки за згодою замовника.
3.4.6. Організація розроблення містобудівного (історико-містобудівного) обґрунтування, його погодження, а також отримання в інтересах замовника вихідних даних у повному обсязі може здійснюватися на договірних засадах з підприємством, установою чи організацією. Уповноважене підприємство, установа чи організація для виконання своїх функцій від імені замовника має право отримувати від органів влади та підприємств, установ і організацій весь обсяг відповідної містобудівної, топографічної, інженерно-технічної інформації.
3.4.7. Порядок надання вихідних даних для проектування об'єкта містобудування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки
3.4.8. Підготовка та видача містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки забезпечується ГоловАПУ міської ради, відповідно до форм та змісту, затверджених Мінрегіонбудом.
Технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта.
3.4.9. Технічні умови (далі - ТУ) - це комплекс умов та вимог щодо інженерного забезпечення об'єкта з визначенням джерел енергоносіїв, приймальних систем водовідведення, спеціальних умов експлуатації, місць приєднання до відповідних зовнішніх інженерних мереж, розрахункових інженерних навантажень, умов здійснення будівництва.
3.4.10. Технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування після отримання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки надаються юридичними особами, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію, у п'ятнадцятиденний строк з дня реєстрації відповідного клопотання замовника (інвестора, забудовника) або уповноваженої ним особи.
Перелік осіб, які надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування, встановлюється містобудівними умовами і обмеженнями забудови земельної ділянки.
3.4.11. При наданні технічних умов враховується, що місце приєднання інженерних мереж замовника до магістральних чи інших інженерних мереж знаходиться на межі земельної ділянки замовника або за його згодою на території цієї земельної ділянки.
Якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів поза межами його земельної ділянки, обсяг пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту зменшується на суму пов'язаних з цим витрат. Побудовані замовником інженерні мережі та/або об'єкти передаються на баланс відповідним підприємствам з їх утримання.
3.4.12. На підставі завдання на проектування генпроектувальник виконує розрахунки потреб у навантаженнях на зовнішні міські інженерні комунікації і системи для забезпечення функціонування об'єкта будівництва.
На базі розрахункових інженерних нормативів генпроектувальник розробляє опитувальні листи і передає їх замовникові.
3.4.13. Замовник (забудовник) разом з відповідними проектувальниками замовляє у міських службах та інших відповідних організаціях ТУ щодо інженерного забезпечення об'єкта.
Виконання технічних умов є обов'язковим для інвестора, замовника (забудовника), генпроектувальника, будівельника.
3.4.14. Міськими службами та іншими відповідними організаціями на підставі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, надаються ТУ щодо забезпечення:
- водопостачання: питне, господарче, технічне, промислове, для пожежогасіння;
- водовідведення (каналізації): господарсько-побутова, промислова;
- дощової каналізації;
- теплопостачання: централізованого, від локальних джерел;
- гарячого водопостачання;
- електричного енергопостачання;
- газопостачання;
- зовнішнього освітлення;
- телефонізації: цифрова, аналогова, стільникова, Інтернет;
- диспетчеризації;
- телебачення: кабельне, супутникове, колективного, користування, Інтернет;
- радіофікації;
- цивільної оборони;
- безпеки руху;
- сміттєвидалення: сортування, переробка, спалення, утилізація, захоронення, вивезення на визначені місця утилізації;
- під'їздів і шляхів: залізниця, автошляхи загального користування, водні шляхи;
- пожежної безпеки (охорона, сигналізація тощо).
3.4.15. У разі проектування житлових будинків висотою, більшою за встановлену державними нормами і правилами, та громадських будинків заввишки більше 67 м, за вимогою інвестора, замовника (забудовника) також розробляються індивідуальні технічні вимоги (ІТВ), які містять вимоги щодо будівництва супутніх технічних споруд для їх експлуатації (майданчики для рятувальних пожежних вертольотів, об'єкти третього резервного джерела водопостачання, дизельні електростанції) тощо, які надаються Дніпропетровським міським управлінням
ГУ МНС України в Дніпропетровській області та іншими органами державного нагляду.
3.4.16. Міські служби та організації надають технічні умови в двотижневий термін відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.99 N 2328 "Про Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу".
У разі відсутності на відповідній території централізованого джерела енергоносіїв можуть бути надані ТУ щодо проектування автономних систем теплопостачання за погодженням відповідних органів державного нагляду і міжвідомчої комісії з теплопостачання.
3.4.17. Термін дії ТУ встановлюється міською службою або організацією, що надає ТУ, виходячи з нормативних термінів проектування і будівництва, але не менше двох років.
3.4.18. ТУ, реалізація яких пов'язана з прокладанням інженерних мереж по землях, що перебувають у користуванні або володінні, можуть надаватися замовникам (забудовникам) за погодженням з власниками (користувачами) відповідних земельних ділянок.
3.4.19. Своєчасне підведення магістральних чи інших інженерних мереж до межі земельної ділянки замовника або за згодою замовника - на територію цієї земельної ділянки, а також збільшення їх пропускної спроможності здійснюються власниками цих мереж за договором, укладеним із замовником.
У разі невиконання зобов'язань щодо підключення об'єкта до інженерних мереж у встановлений договором строк їх власник несе відповідальність, передбачену законом та договором.
3.4.20. Для вирішення спірних питань, що виникають під час надання вихідних даних, може створюватися узгоджувальна комісія, регламент роботи якої затверджується виконавчим комітетом міської ради.
Рішення узгоджувальної комісії приймається за згодою сторін і є обов'язковим.
У разі недосягнення згоди рішення узгоджувальної комісії може бути оскарженим у суді.
Завдання на проектування.
3.4.21. Завдання на проектування – документ, у якому містяться обґрунтовані в межах законодавства вимоги замовника (забудовника) до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта архітектури, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і який складається відповідно до архітектурно-планувального завдання, технічних умов.
3.4.22. Завдання на проектування об'єкта з залученням коштів міського бюджетів розробляється замовником (забудовником) самостійно або разом з проектувальниками, погоджується розпорядником бюджетних коштів і затверджується в установленому порядку.
3.4.23. Завдання на проектування об'єкта з залученням коштів державного бюджету розробляється замовником (забудовником) разом з проектувальником, погоджується головними розпорядниками коштів державного бюджету і затверджується в установленому порядку.
3.4.24. У разі потреби до завдання на проектування додається планово-технологічне завдання, яке визначає такі показники:
- склад, найменування приміщень;
- бажана загальна площа приміщень;
- особливі умови експлуатації.
Планово-технологічне завдання складається за довільною формою експлуатуючою організацією (оператором) разом з проектувальником, погоджується замовником (забудовником) і затверджується інвестором.
3.4.25. За рішенням інвестора (замовника, забудовника) на будь-якому етапі проектування до затвердження проектно-кошторисної документації можуть розроблятись доповнення до завдання на проектування, які вносять зміни та доповнення до раніше затвердженого завдання на проектування за умов внесення відповідних змін до містобудівних умов та обмежень забудови.
Доповнення до завдання на проектування розробляються, погоджуються та затверджуються у порядку, визначеному у цьому розділі.
3.4.26. Інвестор (замовник, забудовник) в установленому порядку визначає генпроектувальника і має укласти з ним договір на виконання проектно-вишукувальних робіт.
3.4.27. Генпроектувальники об'єктів інвестування із залученням бюджетних коштів визначаються інвесторами на умовах тендерів, що організовуються замовниками.
3.4.28. Генпроектувальник може бути визначений на власний розсуд інвестора (замовника, забудовника) або за результатами проведення архітектурних та містобудівних конкурсів в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.99 N 2137 "Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів", якщо це встановлено відповідними рішенням міської ради або іншими дозвільними документами.
Інші вихідні дані
3.4.29. У залежності від призначення об'єкта та умов його розміщення ГоловАПУ Дніпропетровської міської ради може встановити в містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки необхідність отримання додаткових вихідних даних, зокрема:
- матеріали технічних обстежень будинків і споруд, що підлягають реконструкції, а також тих, що безпосередньо межують з проектованими будинками та спорудами і знаходяться в зоні впливу будівельно-монтажних робіт, з відповідними технічними висновками і відповідними рішеннями замовника (забудовника) по них (можуть бути виконані на замовлення інвестора у процесі розроблення проектно-кошторисної документації);
- ландшафтна оцінка території, погоджена ГоловАПУ міської ради;
- акт обстеження (знесення, перенесення) зелених насаджень, підготовлений КП "Міськзеленбуд", погоджений в установленому порядку Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області;
- документи, що підтверджують згоду мешканців, власників, орендарів на відселення (переселення) з будинків та споруд, що підлягають знесенню (перебазуванню) та/або відповідні гарантії замовника;
- схвалені ГоловАПУ міської ради передпроектні пропозиції, якщо такі виконувались;
- погоджене в установленому порядку містобудівне (історико-містобудівне) обґрунтування, якщо таке виконувалось;
- висновок відповідного спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини;
- дозвільні і погоджувальні документи на застосування газу для проектування котельних установок;
- протокол міжвідомчої комісії з теплопостачання по об'єктах з автономними джерелами теплопостачання;
- у разі необхідності акт обстеження земельної ділянки;
- інші документи, необхідні для розроблення проекту.
3.5. Порядок розроблення, погодження, експертизи та затвердження проектної документації
Загальні вимоги
3.5.1. Проектна документація на будівництво об'єкта розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням державних стандартів, норм і правил, Правил забудови м. Дніпропетровська та затверджується замовником в установленому порядку.
3.5.2. До початку виконання проектних робіт відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови відповідної земельної ділянки визначається назва об'єкта.
На початок проектних робіт визначається повна назва проектно-кошторисної документації і об'єкта (далі - назва будови), яка формально ідентифікує об'єкт (будову) і використовується під час здійснення правовідносин на етапах розроблення проектно-кошторисної документації, будівництва, прийняття в експлуатацію, оформлення права власності та вирішення питань авторського права.
3.5.3. Проектно-кошторисна документація в залежності від категорії складності об'єкта складається з відповідних стадій:
- ескізний проект (ЕП);
- ескізний проект забудови (ЕПЗ);
- техніко-економічний розрахунок (ТЕР);
- техніко-економічне обґрунтування (ТЕО);
- проект (П);
- робоча документація (РД);
- робочий проект (РП).
Усі стадії проектування не можуть бути використані для будівництва без виконання стадії робочої документації або робочого проекту.
Назва проектно-кошторисної документації та стадійність проектування об'єкта визначається відповідно до вимог таблиці 1 з урахуванням категорії складності об'єкта.
3.5.4. Під час виконання проектних робіт з реконструкції, в тому числі незавершеного будівництва, слід обов'язково в назві будови відобразити функціональне призначення об'єкта до і після реконструкції.
3.5.5. Проектно-кошторисна документація може розроблятися з визначенням черг будівництва і пускових комплексів, якщо це передбачено завданням на проектування та обумовлено у містобудівних умовах і обмеженнях забудови відповідної земельної ділянки.
У цьому разі затверджувана стадія проекту будівництва розробляється в цілому на повний розвиток будівництва, в тому числі по чергах будівництва з можливим визначенням пускових комплексів.
3.5.6. Розділи проекту будівництва, які виконуються субпідрядними проектувальниками за окремими договорами, укладеними з генпроектувальником, скріпляються підписом та печаткою проектувальника в установленому порядку і входять до складу проекту будівництва, за якість якого в цілому несе відповідальність генпроектувальник згідно із законодавством.
Субпроектувальники несуть відповідальність перед генпроектувальником за якість відповідних розділів проекту будівництва.
Основні завдання стадій проектної документації
3.5.7. Склад, зміст, порядок оформлення стадій проектування ТЕО, ТЕР, ЕП, П, РП, РД визначаються відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва".
3.5.8. Під час розроблення ескізного проекту (далі - ЕП) та визначення його складу слід керуватись Положенням про ескізний архітектурний проект, затвердженим Держбудом України від 23.10.91 N 51-839/1.
3.5.9. Ескізний проект забудови (далі - ЕПЗ) є стадією проектування і розробляється для принципового визначення містобудівних, об'ємно-просторових, планувальних і технічних рішень під час проектування нової забудови (реконструкції) територій сукупності окремих земельних ділянок і об'єктів на них по вулицях або кварталах площею до 50 га.
3.5.10. ЕПЗ може розроблятися як погоджувальна стадія з подальшою розробкою робочого проекту для забудови територій до 20 га об'єктами цивільного призначення I і II категорій складності.
ЕПЗ може розроблятися як попередня стадія проектування перед затверджуваною: для забудови територій площею 20-50 га об'єктами цивільного призначення IV і V категорій складності. У цьому разі ЕПЗ погоджується ГоловАПУ міської ради для розробки наступної стадії проектування і реалізується генпроектувальником на замовлення забудовника.
3.5.11. ЕПЗ розробляється, якщо вихідними даними на проектування встановлений єдиний забудовник обраної території.
3.5.12. ЕПЗ розробляється в обсязі і складі згідно з відповідним Положенням, затвердженим постановою Держбуду України та Спілки архітекторів України від 23.10.2001 N 51/839/1.
3.5.13. У разі необхідності в складі ЕПЗ розробляється розділ "Проект розподілу території" з визначенням меж прибудинкових територій, меж земельних ділянок для будівництва об'єктів, меж територій загального користування.
3.5.14. РД розробляється на підставі попередньої затверджуваної стадії для безпосереднього виконання будівельних робіт.
За рішенням забудовника РД може розроблятися і до затвердження попередньої стадії проектування за умов погодження ГоловАПУ міської ради.
3.5.15. РП є суміщеною стадією проектування, яка складається з затверджуваної частини і робочих креслень і розробляється для архітектурно і технічно нескладних об'єктів цивільного та виробничого призначення I та II категорій складності, а також для будівництва (реконструкції) інженерних мереж для існуючих будівель.
РП розробляється у складі згідно з ДБН А.2.2-3-2004.
Погодження, експертиза та затвердження
проектної документації
Погодження проектної документації
3.5.20. У залежності від складності об'єкта містобудування ГоловАПУ міської ради попередньо розглядає матеріали проектної документації, зокрема архітектурне рішення об'єкта, генеральний план в М 1:500, із нанесенням червоних ліній, напрямків трас інженерних мереж, а також план інженерних мереж, визначає доцільність розгляду проектної документації на архітектурно-містобудівній раді (АМР) або на секції АМР.
Архітектурно-містобудівна рада (відповідна секція АМР) розглядає передпроектні пропозиції, містобудівні і архітектурні рішення проектів будівництва у термін не більше одного місяця з дня подачі необхідних проектних матеріалів.
3.5.21. Містобудівні та архітектурні рішення проектів погоджуються ГоловАПУ міської ради для подальшого розроблення і затвердження проектної документації після доопрацювання архітектурних рішень за зауваженнями АМР (секції АМР) в робочому порядку.
Затверджувані стадії проектування (ЕП, ЕПЗ, ТЕР, П, ТЕО) і затверджувана частина РП підлягають розгляду і погодженню в ГоловАПУ, інших службах та ресурсопостачальних організаціях, перелік яких визначається у містобудівних умовах і обмеженнях та ТУ.
У разі дотримання державних норм і правил, Правил забудови
м. Дніпропетровська проекти погоджуються у термін не більше одного місяця з дня надання замовником проектної документації та після проведення реєстрації об’єкта в управлінні-інспекції Дніпропетровського архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради.
ГоловАПУ міської ради, в залежності від стадійності проектування погоджує генеральний план або креслення розпланування М 1:500 із нанесенням червоних ліній та зовнішнє оздоблення фасадів, а також план інженерних мереж, виконаний на кресленні генерального плану М 1:500, погоджений власниками (користувачами) земельних ділянок, якщо по них проходять запроектовані нові або реконструйовані інженерні мережі.
Технічна рада при ГоловАПУ міської ради розглядає та погоджує інженерне технічне рішення проектної документації, яка розробляється на замовлення юридичних та фізичних осіб незалежно від відомчої належності та форми власності на території м. Дніпропетровська та підлягає затвердженню.
На остаточний розгляд до ГоловАПУ міської ради надається проектна документація в об’ємі згідно з переліком, наданим ГоловАПУ міської ради
Інші органи державного нагляду, міські служби та відповідні організації погоджують:
- інститут - розробник Генерального плану м. Дніпропетровська - генеральний план об'єкта в частині відповідності розміщення будівництва генеральному плану
м. Дніпропетровська іншій містобудівній документації; у разі необхідності, зазначене погодження оформлюється підписом відповідальної особи на кресленні генерального плану та посвідчується печаткою або листом;
- Управління Державтоінспекції ГУ МВС України в м. Дніпропетровську - генеральний план об'єкта в частині забезпечення безпеки дорожнього руху; зазначене погодження оформлюється листом з підписом відповідальної особи та посвідчується печаткою;
- управління охорони культурної спадщини Дніпропетровської міської ради - генеральний план та граничні параметри об'єкта при розміщенні об'єкта в зонах охорони пам'яток місцевого значення (крім об’єктів на охоронюваних археологічних територіях) в історичних ареалах міста Дніпропетроська, а у разі реставрації, реабілітації, ремонту, пристосування пам'яток культурної спадщини місцевого значення – ескізні проекти реставрації, реабілітації, ремонту, пристосування об’єктів культурної спадщини місцевого значення. Згідно з вимогами законодавства з охорони культурної спадщини, зазначені погодження оформлюються окремим погоджувальним листом за встановленою формою на запит замовника, а також у відповідних випадках підписом відповідальної особи на генплані (фасадах), яка скріплюється печаткою;
- центральний орган охорони культурної спадщини - генеральний план та граничні параметри об'єкта при розміщенні об'єкта в зонах охорони пам'яток національного значення, на охоронюваних археологічних територіях, на територіях державних історико-культурних заповідників, в історичних ареалах, а у разі реставрації, реабілітації, ремонту, пристосування пам'яток культурної спадщини національного значення - архітектурні рішення фасадів у частині дотримання вимог законодавства з охорони культурної спадщини - окремим погоджувальним листом за встановленою формою на запит замовника;
- Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області - акти обстеження зелених насаджень, у т.ч. при розміщенні об'єкта на територіях природно-заповідного фонду; водного фонду; та інші об’єкти при необхідності, окремим погоджувальним листом за встановленою формою на запит замовника та посвідчується печаткою;
- управління комунального господарства міської ради – ордер на видалення зелених насаджень, згідно з актом комісії по обстеженню зелених насаджень;
- Дніпропетровське міське комунальне підприємство інженерного захисту території міста - генеральний план, схему організації рельєфу, відповідні розділи пояснювальної записки в частині забезпечення протизсувного захисту (у разі розміщення об'єкта в зсувних та зсувонебезпечних зонах, на територіях з підрізкою укосів та схилів); зазначене погодження оформлюється окремим погоджувальним листом за встановленою формою на запит замовника та підписом відповідальної особи на генплані, схемі організації рельєфу, яка скріплюється печаткою;
- власники та користувачі будинків і споруд, що підлягають знесенню, або у разі необхідності відселення (перебазування) – в частині урахування їх майнових інтересів у формі листів-погоджень, договорів та тощо;
- ДППІ „ Придніпровський Промбудпроект”, як співавтор генерального плану - генеральний план в питаннях відповідності розміщення об'єкта схемі організації промрайону (промвузла), іншим галузевим схемам та програмам щодо розвитку промислових територій в м. Дніпропетровську; погодження оформлюється окремим погоджувальним листом;
- Міноборони, Укравіатранс, Украерорух - максимальну висоту об'єкта, проектні рішення щодо дотримання вимог безпеки аероруху та цивільної оборони по проектах будівництва об'єктів, справжня висота яких перевищує 50 м; погодження оформлюються погоджувальними листами;
- Дніпропетровське міське управління ГУ МНС України в Дніпропетровській області - проектні рішення щодо дотримання вимог пожежної безпеки на відповідність наданим індивідуальним технічним вимогам у разі проектування висотних споруд; погодження здійснюється окремим погоджувальним листом на запит замовника;
- інші юридичні та фізичні особи, зазначені в містобудівних умовах і обмеженнях, чиї законні інтереси мають бути ураховані під час здійснення будівництва і експлуатації об'єкта.
3.5.22. Проектно-кошторисна документація, розроблена у відповідності до державних норм, стандартів та цих Правил, не підлягає погодженню з органами державного нагляду, крім випадків, передбачених законодавством України.
За відсутністю норм і правил на проектування окремих об'єктів запропоновані проектні рішення необхідно погодити з відповідними органами державного нагляду.
3.5.23. Документація, виконана з обґрунтованими відхиленнями від державних нормативних документів, підлягає погодженню із органами, які їх затвердили, в частині вказаних відхилень.
Відповідність проектно-кошторисної документації нормативній базі посвідчується підписом головного архітектора проекту (головного інженера проекту).
3.5.24. Робоча документація, виконана відповідно до затвердженої стадії (П), погодженню не підлягає, крім робочих креслень інженерних мереж і систем.
Робочі креслення інженерних мереж і систем у складі РД або РП підлягають розгляду на технічній раді при ГоловАПУ міської ради у склад якої входять всі міські служби та ресурсопостачальні організації, які видали ТУ.
Після усунення усіх зауважень по інженерним мережам та спорудам проектна документація підлягає погодженню.
Остаточним документом, що засвідчує затвердження проектної документації є штамп затвердження, який дає право на отримання ордера на виконання земляних робіт.
3.5.25. Під час розроблення проекту реконструкції існуючого об'єкта, який є об'єктом авторського права, слід у пояснювальній записці вказувати організацію-розробника цього об'єкта, прізвища попередніх авторів та погоджувати з ними проектні рішення, що розробляються.
Комплексна державна експертиза проектів будівництва
3.5.26. Усі затверджувані стадії проектно-кошторисної документації (ЕП, ЕПЗ, ПЗ, ТЕР, П, ПЗ) в повному обсязі перед їх затвердженням підлягають обов'язковій комплексній державній експертизі відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 N 1269 "Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи".
Перелік об'єктів, проекти будівництва яких не підлягають проведенню комплексної державної експертизи, затверджується Мінрегіонбудом.
3.5.27. Комплексна державна експертиза проекту будівництва на території міста Дніпропетровська, погодженого в установленому порядку, виконується філією ДП „Спеціалізована державна експертна організація – центральна служба української державної будівельної експертизи” у Дніпропетровській області „Дніпропетровськдержбудекспертиза” незалежно від обсягів та джерел фінансування будівництва і форм власності інвесторів.
3.5.28. Комплексна державна експертиза проводиться із залученням органів державного нагляду в м. Дніпропетровську з питань санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, екології, пожежної безпеки, охорони праці та енергозбереження, а у разі розміщення потенційно небезпечних об'єктів виробничого призначення проводиться також експертиза з питань протиаварійного захисту об'єктів, що можуть становити ядерну та радіаційну небезпеку, із залученням Дніпропетровського міського управління ГУ МНС України в Дніпропетровській області.
3.5.29. Наслідком проведення державної експертизи проекту будівництва є позитивний висновок щодо відповідності проекту вимогам законодавства, державним нормам, стандартам і правилам.
У разі якщо встановлено окремі відхилення дозвільної документації на проектування від складу проекту, такі відхилення приводяться у відповідність до законодавства, державних норм в установленому порядку.
3.5.30. Загальний термін проведення комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва не повинен перевищувати 45 календарних днів. У випадках, передбачених законодавством, термін може бути продовжений до 120 календарних днів.
Затвердження проектів будівництва
3.5.31. Порядок затвердження проектів будівництва затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 N 1269.
3.5.32 Затвердження проекту будівництва здійснюється замовником (забудовником) у разі остаточного рішення ГоловАПУ міської ради про погодження проекту, після проведення експертизи.
Затверджена проектна документація разом з позитивним висновком філії ДП „Спеціалізована державна експертна організація – центральна служба української державної будівельної експертизи” у Дніпропетровській області „Дніпропетровськдержбудекспертиза” підлягає архівації ГоловАПУ міської ради.
3.5.33. У разі необхідності внесення змін до проектного рішення після затвердження проекту замовником (забудовником) приймається рішення щодо коригування проекту та його перезатвердження.
У цьому разі замовник (забудовник) разом з генпроектувальником складає доповнення до завдання на проектування, в якому конкретно визначаються проектні рішення, що підлягають коригуванню.
Внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою архітектора - автора проекту, а у разі відхилення від умов вихідних даних на проектування та раніше затвердженого містобудівного обґрунтування - відповідно за погодженням з ГоловАПУ міської ради, підприємствами, установами та організаціями, які надали ці вихідні дані, та замовником (забудовником).
Внесення до затвердженого проекту змін, пов'язаних зі змінами державних стандартів, норм і правил, здійснюється за згодою замовника (забудовника), якщо інше не передбачено законом.
3.5.34. У разі необхідності коригування інженерних рішень, зокрема трас інженерних мереж в межах будови та відведеної земельної ділянки, інженерного обладнання в межах визначених навантажень замовник (забудовник) забезпечує розроблення відповідної зміни до проекту.
Зміна інженерних рішень виконується на генплані забудови, вноситься до відповідних розділів проекту та погоджується ГоловАПУ міської ради і міськими службами, організаціями, які надали технічні умови.
Погоджена ГоловАПУ міської ради зміна інженерних рішень стає невід'ємною частиною проекту і підлягає архівації разом з проектом.
3.5.35. У випадку зміни об'ємно-просторових показників будівлі затверджувана стадія проекту будівництва підлягає коригуванню, погодженню, державній експертизі і перезатвердженню в установленому порядку відповідно до цих Правил.
У разі, коли коригування проектних рішень стосується тільки змін внутрішнього планування без змін фасадів, але це призводить до зміни затверджених показників, коригується тільки відповідна робоча документація, яка підлягає комплексній державній експертизі, а за її позитивним висновком замовник (забудовник) перезатверджує нові техніко-економічні показники, погоджені ГоловАПУ міської ради.
3.5.36. Перелік об'єктів, погодження і затвердження проектів яких в межах законодавства не потребує висновку експертизи, встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.
3.6. Основні вимоги щодо отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
3.6.1. Дозвіл на виконання будівельних робіт – документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.
3.6.2. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, визначеному Законом України «Про планування та забудову територій» та прийнятих відповідно до цього Закону нормативно-правових актів.
3.7. Основні вимоги щодо прийняття об’єктів містобудування в експлуатацію. Контроль за виконанням будівельних робіт.
3.7.1. Прийняття в експлантацію закінчених будівництвом об’єктів, для будівництва яких органами державного архітектурно-будівельного контролю видавався дозвіл на виконання будівельних робіт, здійснюється відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 р. № 923.
3.7.2. Прийняття в експлуатацію закінченим будівництвом об’єктів, визначених
п. 3.7.1. Цих Правил, здійснюється з обов’язковою участю уповноваженого представника місцевого самоврядування, який включається до складу приймальної комісії, та за наявності позитивного висновку управління-інспекції Дніпропетровського архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради (в подальшому – управління-інспекція ДАБК) щодо можливості прийняття об’єкта в експлуатацію.
3.7.3. Правила забудови також визначають основні вимоги, умови та особливості прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів самочинного будівництва, розташованих на території м. Дніпропетровська.
3.7.4. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів самочинного будівництва полягає у підтвердженні приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд (в подальшому – будівництво) незалежно від їх функціонального призначення, інженерних мереж та споруд (в подальшому – закінчені будівництвом об'єкти), встановленим державним стандартам, нормам та правилам, технічним умовам підключення до інженерних мереж, регіональним та місцевим правилам забудови, іншим нормативним вимогам, а також відповідній погодженій та затвердженій в установленому порядку проектній документації (за її наявності).
3.7.5. Об’єкти містобудування вважаються самочинним будівництвом, якщо вони побудовані на земельній ділянці, яка була зайнята самовільно або не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу на будівництво чи належно затвердженого проекту, або без дозволу на виконання будівельних робіт, або його перереєстрації, а також у разі здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт, або виконання робіт з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
3.7.6. Заява про створення комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта самочинного будівництва (в подальшому – приймальна комісія) подається зацікавленою особою (замовником або власником) на ім’я міського голови, після чого направляється на розгляд до управління-інспекції ДАБК.
3.7.7. Для вирішення питання щодо створення приймальної комісії та прийняття в експлуатацію об’єктів самочинного будівництва замовник (власник) подає до управління-інспекції ДАБК такі документи:
3.7.7.1. Для квартир, які на праві власності належать фізичним або юридичним особам, після їх перепланування:
- технічний висновок про відповідність закінченого будівництвом об’єкта вимогам державних будівельних стандартів, норм і правил, виконаного фізичною або юридичною особою, яка має відповідну ліцензію;
- письмова згода власника будинку або балансоутримувача про можливість прийняття в експлуатацію квартири після перепланування;
- матеріали технічної інвентаризації закінченого будівництвом об’єкта;
- правовстановлюючі документи на квартиру;
- інша документація, наявність якої необхідна для прийняття об’єкта в експлуатацію.
3.7.7.2. Для нежилих (нежитлових) приміщень, розташованих в багатоквартирних житлових будинках або адміністративних будівлях:
- висновок ГоловАПУ про відповідність закінченого будівництвом об’єкта генеральному плану м. Дніпропетровська, регіональним та місцевим правилам забудови, вимогам іншої містобудівної документації або погоджений проект будівництва;
- погоджений ГоловАПУ паспорт фасаду об’єкта (за вимогою ГоловАПУ);
- технічний висновок про відповідність закінченого будівництвом об’єкта вимогам державних будівельних стандартів, норм і правил, виконаного фізичною або юридичною особою, яка має відповідну ліцензію;
- матеріали технічної інвентаризації закінченого будівництвом об’єкта;
- висновок (довідка, договір тощо) управління економіки міської ради щодо обов’язкового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська з визначенням порядку та строків його сплати;
- правовстановлюючі документи на нежиле (нежитлове) приміщення;
- інша документація, наявність якої необхідна для прийняття об’єкта в експлуатацію.
3.7.7.3. Для домоволодінь, індивідуальних жилих будинків, господарських будівель та споруд, дачних будинків, гаражів:
- висновок ГоловАПУ про відповідність закінченого будівництвом об’єкта генеральному плану м. Дніпропетровська, регіональним та місцевим правилам забудови, вимогам іншої містобудівної документації або погоджений проект будівництва;
- погоджений ГоловАПУ паспорт фасаду об’єкта (за вимогою ГоловАПУ);
- технічний висновок про відповідність закінченого будівництвом об’єкта вимогам державних будівельних стандартів, норм і правил, виконаного фізичною або юридичною особою, яка має відповідну ліцензію;
- матеріали технічної інвентаризації закінченого будівництвом об’єкта;
- висновок (довідка, договір тощо) управління економіки міської ради щодо обов’язкового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська з визначенням порядку та строків його сплати (для житлових будинків загальною площею більше 250 кв.м.);
- інша документація, наявність якої необхідна для прийняття об’єкта в експлуатацію.
3.7.7.4. Для інших закінчених будівництвом об’єктів:
- висновок ГоловАПУ про відповідність закінченого будівництвом об’єкта генеральному плану м. Дніпропетровська, регіональним та місцевим правилам забудови, вимогам іншої містобудівної документації або погоджений проект будівництва;
- погоджений ГоловАПУ паспорт фасаду об’єкта (за вимогою ГоловАПУ);
- технічний висновок про відповідність закінченого будівництвом об’єкта вимогам державних будівельних стандартів, норм і правил, виконаного фізичною або юридичною особою, яка має відповідну ліцензію;
- матеріали технічної інвентаризації закінченого будівництвом об’єкта;
- висновок (довідка, договір тощо) управління економіки міської ради щодо обов’язкового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська з визначенням порядку та строків його сплати;
- інша документація, наявність якої необхідна для прийняття об’єкта в експлуатацію.
3.7.8. Приймальна комісія утворюється рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради. Проект рішення готується управлінням-інспекцією ДАБК протягом 5 днів після надходження звернення від замовника (власника) та надання замовником (власником) документації, визначеної чинним законодавством України та п. 3.8.6 цих Правил.
До складу приймальної комісії включаються представники замовника (власника), генерального підрядника (в разі наявності), генерального проектувальника (автора проекту) (в разі наявності), управління-інспекції ДАБК, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області (за згодою), органів державного санітарно-епідеміологічного та державного пожежного нагляду.
У випадках, визначених чинним законодавством України, до складу приймальної комісії включаються також представники інших органів, установ та організацій.
Головою приймальної комісії є начальник управління-інспекції ДАБК.
Порядок роботи приймальної комісії визначає її голова за погодженням із замовником (власником).
3.7.9. Результати роботи приймальної комісії оформляються актом готовності об’єкта до експлуатації, форма якого затверджується управлінням-інспекцією ДАБК.
3.7.10. Член приймальної комісії, що відмовився підписати акт готовності об'єкта до експлуатації, зобов'язаний у письмовій формі подати голові та членам приймальної комісії обґрунтування своєї відмови в строки, визначені головою комісії.
3.7.11. Керівник члена приймальної комісії, який не підписав акт готовності об'єкта до експлуатації, зобов'язаний у триденний строк взяти безпосередню участь у врегулюванні спірних питань і має право підписати акт готовності об'єкта до експлуатації замість члена приймальної комісії, який відмовився від підписання акта готовності об'єкта до експлуатації.
Якщо у зазначений строк акт готовності об'єкта до експлуатації не підписаний членом приймальної комісії або його керівником та не подані письмові обґрунтування відмови від підписання акта готовності об'єкта до експлуатації, акт вважається таким, що підписаний представником цього органу без зауважень.
3.7.12. Виявлені на закінченому будівництвом об'єкті недоліки повинні бути усунені у строк, визначений приймальною комісією.
3.7.13. Перевірка приймальною комісією готовності об'єкта до експлуатації проводиться протягом одного місяця від дати її утворення.
3.7.14. На підставі акта готовності об'єкта до експлуатації управління-інспекція ДАБК готує та подає на розгляд виконавчого комітету міської ради проект рішення виконавчого комітету міської ради про затвердження акта готовності об’єкта до експлуатації.
3.7.15. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата рішення виконавчого комітету міської ради про затвердження акта готовності об’єкта до експлуатації.
3.7.16. Контроль за забудовою м. Дніпропетровська здійснює управління-інспекція ДАБК в межах і в спосіб, визначений чинним законодавством України, рішеннями Дніпропетровської міської ради та її виконавчого комітету.
3.8. Основні вимоги щодо розміщення зовнішньої реклами.
3.8.1. Порядок надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами на території міста Дніпропетровська встановлюється відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пам’яткоохоронних заходів та рішень міської ради.
3.8.2. Порядок надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами є обов’язковим для всіх фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності в регулюванні правовідносин, що виникають у процесі розміщення зовнішньої реклами на території міста Дніпропетровська.
3.9. Містобудівний кадастр
3.9.1 Містобудівний кадастр м. Дніпропетровська (надалі — містобудівний кадастр) — це система містобудівних даних про місто, його функціональні зони, окремі території та земельні ділянки, будинки і споруди, соціальну, інженерну і транспортну інфраструктуру, екологічні та інженерно-геологічні умови.
3.9.2. Дані містобудівного кадастру використовуються замовниками (забудовниками, інвесторами) для вирішенні питань:
прогнозування розвитку, планування і забудови населених пунктів;
розміщення, проектування, будівництва і реконструкції об’єктів житлово-цивільного, виробничого, комунального та іншого призначення;
охорони пам’яток архітектури і містобудування, регенерації історичних поселень;
створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури;
регулювання земельних відносин на відповідних територіях;
визначення зон економічної оцінки територій, обгрунтування розмірів оподаткування і вартості земельних ділянок, будинків і споруд з урахуванням місцевих умов;
обліку власників і користувачів будинків і споруд;
контролю за раціональним використанням територіальних ресурсів, аналізу реалізації затвердженої містобудівної документації та інших питань.
Містобудівний кадастр включає текстові, цифрові та графічні матеріали, які містять систему основних відомостей про:
належність до відповідних функціональних зон окремих територій та земельних ділянок, стан забудови, інженерного забезпечення та озеленення, перспективне містобудівне призначення;
соціальну, інженерну та транспортну інфраструктуру;
архітектурну та історико-культурну цінність будинків та споруд на території міста;
екологічні та інженерно-геологічні характеристики окремих територій і земельних ділянок, можливість здійснення на них містобудівної діяльності з урахуванням планувальних обмежень.
3.9.3. Відомості та дані для ведення містобудівного кадастру населених пунктів збираються з документованих державних, відомчих та інших джерел інформації, зокрема:
- про землі — з даних Державного земельного кадастру;
- про сучасне і перспективне призначення територій, їхню належність до відповідних функціональних зон — з матеріалів затвердженої містобудівної документації;
- про місцеположення окремих територій, земельних ділянок, будинків, споруд та інженерних комунікацій — з топографо-геодезичних і картографічних матеріалів;
- про інженерно-геологічний стан територій — з матеріалів інженерно-геологічних вишукувань;
- про екологічний стан території — з даних екологічних, гідрометеорологічних, радіологічних, санітарно-гігієнічних та інших досліджень.
3.9.4. Організація ведення містобудівного кадастру забезпечується ГоловАПУ міської ради. Ведення містобудівного кадастру здійснюється на основі нормативно-методичних документів.
Для виконання робіт з ведення містобудівного кадастру може утворюватися спеціалізоване комунальне підприємство, підпорядковане ГоловАПУ міської ради.
3.9.5. Підприємства, установи і організації надають інформацію, необхідну для ведення містобудівного кадастру в порядку та обсягах, установлених чинним законодавством.
3.10. Розміщення вуличних меблів
3.10.1. Вуличні меблі повинні розміщуватися відповідно до зонування території та з урахуванням єдиних умов і обмежень забудови та іншого використання земельних ділянок, відповідно до затвердженої містобудівної документації.
3.10.2. Замовником (зацікавленою особою) на розміщення виличних меблів можуть виступати юридичні або фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності.
3.10.3. При розміщенні вуличних меблів у межах червоних ліній вулиць і доріг, на територіях, прилеглих до об'єктів зовнішнього транспорту, визначаються умови щодо їх блокування із павільйонами зупинок громадського транспорту, існуючими спорудами, прив'язки до лінії існуючої забудови між будинками та інші умови. Місця розміщення вуличних меблів на території ринків визначаються на основі затвердженої проектної документації ринку.
3.10.4. Розміщення об'єктів на платформах інженерних споруд здійснюється на частині їх площі за погодженням відповідних органів державного нагляду в залежності від функціонального призначення.
3.10.5. Розміщення вуличних меблів на територіях з особливим режимом використання (заповідники тощо) відбувається за погодженням з відповідними органами державного нагляду, а в зонах історичних ареалів, зонах охорони пам'яток – погоджуються управлінням охорони культурної спадщини Дніпропетровської міської ради.
3.10.6. Зацікавлена особа, яка має намір розміщення вуличних меблів повинна:
- забезпечити розробку ескізного проекту споруди;
- подати заяву до виконавчого комітету міської ради на встановлення відповідних вуличних меблів.
Заява подається на ім'я міського голови, разом із заявою надаються:
- копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності в Україні (для іноземного суб'єкта підприємницької діяльності – документи, що свідчать про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності в країні її місцезнаходження);
- ескізний проект розміщення об’єкта;
- актуальні дані Державного земельного кадастру;
- актуальна інформація містобудівного кадастру;
- актуальна схема М 1:500.
3.10.7. Міський голова (або його заступник відповідно до розподілу функціональних обов'язків) розглядає заяву і направляє його з відповідними дорученнями до ГоловАПУ міської ради.
3.10.8 ГоловАПУ міської ради протягом 1 (одного) місяця з моменту отримання заяви та необхідного переліку документів готує і видає замовнику містобудівні умови і обмеження розміщення вуличних меблів зі схемою прив'язки об'єкта на топографо-геодезичній основі М 1:500 та пропонованим строком розміщення об’єкта або висновок щодо невідповідності розміщення вуличних меблів.
3.10.9. Містобудівні умови і обмеження розміщення вуличних меблів погоджуються постійними комісіями міської ради.
3.10.10. На підставі отриманих містобудівних умов і обмежень зацікавлена особа має право на отримання вихідних даних та підготовку паспорта прив’язки вуличних меблів.
3.10.11. Паспорт прив'язки вуличних меблів виконується підприємствами, установами, організаціями, які мають відповідні ліцензії.
3.10.12. Розроблення паспорта прив'язки вуличних меблів (далі - паспорт прив'язки) або внесення змін до нього здійснюються уповноваженим підприємством, установою, організацією на підставі договору, укладеного із замовником, і включає:
- план прив’язки вуличних меблів та благоустрою майданчика (на топографо-геодезичній основі, масштаб 1:500);
- креслення фасадів об’єкта з рішенням (масштаб 1:2000);
- креслення вузлів підключення до інженерних мереж (масштаб 1:100) – у разі необхідності;
- текстові матеріали з вимогами щодо естетичного вигляду та інженерного забезпечення об'єкта – у разі необхідності.
3.10.13. У паспорті враховують вимоги щодо прив'язки місця розміщення об'єкта до існуючих споруд, проїжджої частини вулиць, підключення до інженерних мереж, а також, у разі потреби, вимоги щодо погодження паспорта або розроблення проектної документації із погодженням її в установленому порядку.
Зазначені вимоги можуть передбачати блокування вуличних меблів із павільйонами зупинок громадського транспорту, існуючими будівлями, прив'язку до лінії існуючої забудови в курдонерах між будинками тощо.
3.10.14. Схема з відображенням благоустрою та інженерного забезпечення (на топографо-геодезичній основі, масштаб 1:500) та паспорт прив’язки затверджується ГоловАПУ за погодженням із відповідними органами державного нагляду.
3.10.15. На підставі затвердженого паспорта прив’язки вуличних меблів та схеми відображення благоустрою та інженерного забезпечення вуличних меблів замовник укладає договір з міською радою на розміщення вуличних меблів.
3.10.16. Контроль за розміщенням вуличних меблів здійснюється відповідними органами міської ради.
3.10.17. Тимчасове перенесення вуличних меблів в інше місце здійснюється у разі виникнення потреби в реконструкції або ремонту існуючих інженерних мереж, вулиці і дороги, будинків і споруд, пов'язаних територіально з вуличними меблями.
У такому разі Головне архітектурно-планувальне управління міської ради надсилає суб'єкту підприємницької діяльності повідомлення з визначенням нового місця та терміну тимчасового розміщення об'єкта на період здійснення зазначеного ремонту.
3.10.18. Перенесення вуличних меблів на інше місце чи припинення їх функціонування можливе у разі зміни державних будівельних норм, зміни у розташуванні існуючих споруд та інженерних мереж, які унеможливлюють розташування вуличних меблів у місці їх знаходження, а також з ініціативи замовника.
3.10.19. Перенесення вуличних меблів на нове місце або їх знесення здійснюється власником або за рахунок його коштів.
3.10.20. При намірах замовника змінити естетичний вигляд вуличних меблів він звертається до ГоловАПУ міської ради з письмовою заявою та пропозиціями. Головне архітектурно-планувальне управління міської ради розглядає пропозиції і у разі відсутності аргументованих заперечень готує висновок стосовно внесення змін до паспорта прив'язки.
3.10.21. Замовник, який має намір продовжити строк розміщення вуличних меблів, за один місяць до закінчення строку дії звертається із заявою до виконавчого комітету міської ради з проханням продовжити строк розміщення вуличних меблів, заява направляється до ГоловАПУ міської ради. ГоловАПУ міської ради розглядає заяву і готує та передає замовнику висновок про можливість продовження строку розміщення вуличних меблів або мотивовану відмову.
3.10.22. Отриманий замовником висновок про продовження строку розміщення вуличних меблів є підставою для продовження строку дії договору, шляхом укладення нового договору або додаткової угоди з міською радою.
|
|
|
|
|
|
Принципы
деятельности Форума
