|
Щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення
|
|
|
|
ДЕРЖАВНИЙ КОМIТЕТ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ
ЛИСТ
22.03.2007 N 14-11-11/1988
Щодо заборони продажу земель
сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів
Держкомзем України розглянув зазначений лист щодо надання роз’яснення до Закону України від 19.12.2006 р. N 490-V “Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів”, а також висвітлення інших питань і повідомляє.
Відповідно до частини першої статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.
Частиною третьою зазначеної статті встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:
громадянам — для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
сільськогосподарським підприємствам — для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до частини першої статті 24 Земельного кодексу України, державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки із земель державної і комунальної власності у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, можуть бути приватизовані, тобто одержані безоплатно у власність працівниками цих підприємств, установ та організацій і пенсіонерами з їх числа у розмірі земельної частки (паю).
Відповідно до підпункту “б” пункту 15 Перехідних положень Земельного кодексу України до 1 січня 2008 року не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.
Дія мораторію не поширюється на відчуження і зміну цільового призначення земельних ділянок для ведення садівництва, що надані громадянам у межах площ безоплатної приватизації відповідно до пункту “в” частини першої статті 121 Земельного кодексу України.
Разом з тим частиною першою статті 36 Земельного кодексу України встановлено, що громадянам або їх об’єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва.
Тобто земельні ділянки для городництва не підлягають приватизації та відповідно не можуть бути предметом цивільно-правових угод.
Заступник голови К.Радченко
|
Принципы
деятельности Форума
